Дітям загиблого військового відмовили у виплаті 15 млн євро: що сталося

Діти загиблого військовослужбовця домагалися прийняття документів для призначення одноразової грошової допомоги, однак територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відмовився розглядати їхні заяви. Причинами назвали невідповідність документів установленій формі та звернення до центру, який нібито не відповідав місцю реєстрації заявників. Утім, суд дійшов висновку, що така позиція ТЦК була необґрунтованою.

Запорізький окружний адміністративний суд визнав протиправними дії районного ТЦК щодо чотирьох дітей загиблого захисника. Орган зобов’язали прийняти документи, оформити матеріали відповідно до чинної процедури та передати їх для подальшого розгляду. Водночас важливо уточнити: у справі йдеться про одноразову допомогу в розмірі 15 млн гривень, а не євро. Саме така сума передбачена для окремих категорій членів сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов’язків із захисту України.

Чому ТЦК відмовився приймати заяви

Як випливає з обставин справи, 19 квітня 2026 року представник чотирьох дітей подав заяви на отримання державної допомоги у зв’язку із загибеллю їхнього батька під час проходження військової служби. Документи надіслали до районного територіального центру комплектування цінним листом. Таким способом заявник прагнув офіційно зафіксувати дату звернення та перелік переданих матеріалів.

Через десять днів представник отримав окремі відмови щодо кожної заяви. ТЦК зазначив, що документи були оформлені не за встановленою формою. Крім того, посадовці вказали, що заявники звернулися не до того територіального центру, оскільки їхнє місце реєстрації пов’язане з іншою адміністративною територією.

Для родини така відповідь фактично означала зупинення процедури ще до її початку. Замість перевірки права дітей на допомогу та передання матеріалів до відповідного органу заяви повернули без розгляду. Представник дітей не погодився з цим і звернувся до адміністративного суду, вимагаючи визнати відмови незаконними.

Суть спору полягала не в остаточному призначенні виплати, а в тому, чи мав ТЦК право не приймати документи через територіальну прив’язку та формальні зауваження до заяв. Суду належало з’ясувати, як саме має діяти територіальний центр після отримання звернення від членів сім’ї загиблого військовослужбовця.

Які висновки зробив суд

Під час розгляду справи суд проаналізував порядок оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги. У рішенні зазначено, що чинні правила не встановлюють обов’язку звертатися виключно до ТЦК за місцем реєстрації заявника. Член сім’ї загиблого військовослужбовця може подати документи до районного або міського територіального центру, незалежно від того, де він зареєстрований.

Таким чином, сама відмінність між місцем реєстрації дітей і територією обслуговування конкретного ТЦК не може бути автоматичною підставою для відмови у прийнятті заяв. На думку суду, територіальний центр мав зареєструвати звернення, перевірити подані матеріали та в межах установленої процедури направити їх до органу, який ухвалює рішення про призначення допомоги.

Окремо суд дослідив питання форми заяв. Висновок інстанції полягав у тому, що документи відповідали необхідним вимогам. Навіть якщо під час первинної перевірки виявлено відсутність певних відомостей або додатків, це не означає, що ТЦК може просто відмовитися приймати весь пакет.

У подібних випадках орган має повідомити заявника про недоліки, сприяти їх усуненню або самостійно витребувати документи, отримання яких передбачене процедурою. Формальний підхід, за якого заяву не приймають і не передають далі, позбавляє членів сім’ї можливості реалізувати своє право на державну підтримку.

Суд також наголосив, що територіальний центр виконує важливу організаційну функцію. Він не завжди є органом, який остаточно вирішує питання про виплату, однак саме через нього проходить значна частина документів. Тому відмова на етапі прийняття заяви може безпідставно затягнути розгляд справи або взагалі створити перешкоди для отримання допомоги.

Що означає рішення для дітей загиблого військового

За результатами розгляду позову суд повністю став на бік заявників. Відмови ТЦК визнали протиправними, а орган зобов’язали прийняти документи чотирьох дітей, оформити їх за встановленими правилами та передати матеріали для подальшого розгляду.

Однак це рішення ще не означає автоматичного призначення кожному заявнику належної частини виплати. Суд вирішив питання про незаконність відмови у прийнятті документів, але не встановлював остаточне право дітей на отримання 15 млн гривень. Після виконання рішення мають бути перевірені всі обставини: факт загибелі військовослужбовця, його статус, родинні зв’язки заявників, склад сім’ї та відповідність документів вимогам законодавства.

Якщо за підсумками такої перевірки право на допомогу буде підтверджено, кошти розподілятимуться між особами, які мають законні підстави на їх отримання. Розмір частки кожного члена сім’ї залежатиме від кількості отримувачів та передбачених нормативними актами правил.

Ця справа має значення не лише для конкретної родини. Вона демонструє, що територіальний центр не може відмовляти у прийнятті заяв виключно через місце реєстрації або формальні сумніви, які можна усунути в процесі опрацювання документів. Для членів сімей загиблих військовослужбовців це важливе роз’яснення, адже процедура оформлення допомоги часто супроводжується складнощами, великою кількістю документів і тривалим очікуванням.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. До набрання ним законної сили та фактичного виконання органом усіх покладених обов’язків питання про призначення виплати залишається відкритим. Водночас судовий висновок чітко вказує: державні органи повинні забезпечувати розгляд звернень по суті, а не створювати перешкоди для родин загиблих захисників через формальні підстави.