Зоряна Білокрай
Під стінами Київської міської державної адміністрації відбулася акція, учасники якої вимагали більшої уваги до проблем мешканців столиці. Окремою темою протесту стала допомога людям, чиє житло було пошкоджене внаслідок російських атак. Волонтери розповіли, що щодня намагаються закривати нагальні потреби постраждалих, однак стикаються з нестачею матеріалів, складною бюрократією та тривалим очікуванням відновлення будинків.
За словами учасниці акції, волонтерська спільнота змушена самостійно шукати ресурси для ремонту осель. Йдеться не лише про великі будівельні конструкції, а й про звичайні витратні матеріали, без яких неможливо швидко закрити вибиті вікна, перекрити пошкоджені ділянки або захистити приміщення від опадів. Поки необхідні матеріали доставляють, люди часто залишаються у холодних і непридатних для нормального проживання квартирах.
Волонтери купують матеріали власним коштом
Волонтерка заявила, що на міському складі регулярно бракує ОСБ-плит і захисної плівки. Також виникають проблеми з кріпленнями та іншими дрібними позиціями, які потрібні ремонтним бригадам щодня. Через це частину закупівель волонтерам доводиться здійснювати власним коштом або за гроші, зібрані небайдужими громадянами.
Вона наголосила, що питання полягає не тільки в загальній кількості фінансування, а й у правильній організації забезпечення. За її словами, відповідальні за цей напрям представники влади досі не завжди розуміють різницю між матеріалами та їхнє призначення. Зокрема, плити ОСБ, фанера та інші листові матеріали мають різні характеристики й не можуть бездумно замінювати один одного.
Волонтерка різко розкритикувала ситуацію, за якої люди, котрі щодня допомагають постраждалим, змушені пояснювати чиновникам базові потреби ремонтних робіт. На її думку, міські служби мають діяти оперативно, вести точний облік запасів і заздалегідь формувати перелік матеріалів, необхідних після обстрілів.
Водночас спільнота, до якої вона входить, уже спрямувала понад 3 мільйони гривень на будівельні та витратні матеріали. Ці кошти також використовували для термінової підтримки людей, які втратили житло, меблі, побутову техніку та особисті речі. Волонтери зазначають, що допомога потрібна не лише в перші години після атаки. У багатьох випадках родини потребують підтримки протягом тижнів і місяців.
Проблемою залишається і координація між міськими службами, благодійниками та мешканцями. Люди не завжди розуміють, куди саме звертатися, які документи подавати та скільки часу доведеться чекати на рішення. Через це частина постраждалих повторно подає заяви або самостійно шукає кошти на ремонт, хоча формально має право на допомогу.
Постраждалі місяцями очікують на оцінку збитків
Окремо під час акції говорили про труднощі, з якими стикаються літні люди. Багато хто з них не може самостійно скористатися цифровими сервісами та оформити необхідні документи через застосунок «Дія». Для таких мешканців процедура отримання компенсації або подання заявки на відновлення житла перетворюється на складне випробування.
Волонтерка зазначила, що далеко не всі постраждалі мають родичів чи знайомих, які можуть допомогти з електронними заявами. Частина людей не має сучасного телефона, стабільного доступу до інтернету або достатніх цифрових навичок. На її думку, міська влада повинна забезпечити зрозумілий і доступний супровід таких громадян, зокрема через спеціальні консультаційні пункти.
Ще одним болючим питанням є робота комісій, які мають оглянути пошкоджене житло та оцінити масштаби руйнувань. За словами учасниці протесту, очікування такого огляду може розтягуватися на місяці. Після цього люди змушені чекати ще довше, поки буде ухвалено рішення та розпочнуться безпосередні відновлювальні роботи.
Затримки особливо небезпечні для мешканців будинків із пошкодженими дахами, вікнами та системами опалення. З настанням холодів навіть незначні пошкодження можуть призвести до промерзання приміщень, появи вологи та подальшого руйнування конструкцій. У результаті ремонт, який можна було виконати швидко, з часом стає дорожчим і складнішим.
Ефективність відновлення житла волонтерка оцінила максимум на три-чотири бали з десяти. Вона закликала міські служби не обмежуватися формальним прийманням заяв, а контролювати весь процес: від першої фіксації пошкоджень до завершення ремонту. Також, на її думку, мешканці мають отримувати чітку інформацію про строки та відповідальних за виконання робіт.
Для посилення ремонтних бригад учасниця акції запропонувала залучати до комунальних служб внутрішньо переміщених осіб із профільною освітою. Йдеться про будівельників, інженерів, електриків, сантехніків та інших фахівців, які могли б працювати після короткого підтвердження кваліфікації або спеціального навчання. Це дозволило б одночасно пришвидшити відновлення та створити робочі місця для людей, які були змушені залишити свої домівки.
Протестувальники вимагають від міської влади конкретних дій
Учасники акції заявили, що очікують від керівництва Києва не лише публічних заяв, а й помітних результатів. На їхню думку, бюджетні кошти мають передусім спрямовуватися на безпеку, відновлення пошкодженого житла, підтримку мешканців і належну роботу міської інфраструктури.
Один із протестувальників розкритикував підходи до управління столицею та розподілу коштів. Він вважає, що киянам потрібен ефективний менеджмент, результати якого можна побачити у повсякденному житті. Серед пріоритетів чоловік назвав оперативне відновлення будинків, доступність укриттів, справний громадський простір і прозоре використання міського бюджету.
За його словами, жителі не повинні спостерігати за гучними проєктами, якщо водночас люди не можуть отримати базову допомогу після обстрілів. Протестувальник наголосив, що місту потрібні практичні рішення, а не дії, які мають лише створювати позитивне враження.
Інша учасниця акції зазначила, що багато киян продовжують працювати, підтримувати економіку та залишатися в Україні попри постійні загрози. Саме тому, на її думку, міський голова та його команда мають демонструвати особисту відповідальність за стан столиці. Люди очікують уваги до проблем укриттів, пошкоджених будинків, підготовки до зими та збереження міської інфраструктури.
Протестувальники заявили, що готові повторно виходити на акції, якщо ситуація з допомогою постраждалим не зміниться. Вони вимагають відкритого діалогу з міською владою, зрозумілих строків виконання робіт і публічного контролю за використанням коштів. На переконання учасників протесту, мешканці Києва мають право знати, які рішення ухвалюються після атак, хто відповідає за їх виконання та коли люди зможуть повернутися до безпечного житла.