Понад 5800 скарг на дії ТЦК: Лубінець озвучив дані за 2026 рік

Від початку 2026 року до Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло понад 5 800 звернень щодо ймовірно незаконних дій працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Цей показник майже наблизився до кількості скарг, зареєстрованих за весь 2025 рік, коли їх було трохи більше ніж 6 000.

Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець. За його словами, значна частина звернень стосується не самого процесу мобілізації, а методів, які, як стверджують заявники, можуть супроводжувати роботу окремих представників ТЦК та СП. Йдеться про можливе перевищення повноважень, тиск на громадян і недотримання базових гарантій прав людини.

Які порушення найчастіше описують у зверненнях

Заявники повідомляють про різні ситуації, що виникають під час перевірки військово-облікових документів, вручення повісток, направлення на військово-лікарську комісію або безпосереднього оформлення громадян для проходження військової служби. Водночас кожне звернення потребує окремої перевірки, адже сам факт скарги ще не означає автоматичного підтвердження порушення.

Серед найбільш поширених претензій Дмитро Лубінець назвав застосування фізичної сили, вилучення мобільних телефонів, незаконне обмеження свободи пересування та формальне проходження військово-лікарської комісії. У деяких випадках люди також заявляють про психологічний тиск, погрози або вимоги підписати документи без можливості уважно з ними ознайомитися.

Особливу увагу привертають повідомлення про те, що військовозобов’язаним нібито не дають повноцінно зв’язатися з рідними або повідомити, де вони перебувають. Такі ситуації викликають занепокоєння у близьких людей, адже відсутність інформації може створювати додаткову напругу та ускладнювати захист законних прав громадянина.

Представники державних органів мають діяти виключно в межах законодавства. Працівники ТЦК можуть перевіряти документи військового обліку, вручати повістки та організовувати направлення на ВЛК, однак ці повноваження не скасовують права людини на гідне ставлення, правову допомогу, медичний огляд і оскарження неправомірних рішень.

Нова тенденція, про яку заявив омбудсман

За словами Лубінця, останніми місяцями до Офісу омбудсмана почали частіше надходити повідомлення про можливе проникнення представників ТЦК до приватних приміщень. У зверненнях громадяни описують випадки, коли люди у військовій або цивільній формі нібито заходили на територію домоволодінь чи безпосередньо до будинків, після чого силоміць виводили звідти чоловіків.

Такі твердження мають перевіряти правоохоронні органи. Недоторканність житла є однією з основоположних гарантій, тому проникнення до приватного приміщення без законних підстав або належного дозволу може мати ознаки правопорушення. Водночас остаточні висновки щодо кожного епізоду можна робити лише після встановлення всіх обставин, допиту свідків, аналізу відеозаписів та інших доказів.

Омбудсман наголосив, що за кожним повідомленням про можливе порушення його представники звертаються до компетентних органів. Лише за вересень за матеріалами Офісу уповноваженого було відкрито 20 кримінальних проваджень. Це означає, що частина звернень отримала не лише адміністративну або службову оцінку, а й стала підставою для кримінального розслідування.

Водночас кількість кримінальних проваджень не можна ототожнювати з кількістю доведених злочинів. На етапі розслідування слідчі мають перевірити факти, встановити учасників подій, визначити наявність умислу та зібрати докази. Винуватість конкретних осіб може бути встановлена тільки судом.

Відеофіксація та гарантії для мобілізованих

Дмитро Лубінець закликав посилити контроль за роботою територіальних центрів комплектування. Одним із запропонованих інструментів він назвав постійну відеофіксацію подій у приміщеннях ТЦК та обов’язкове використання бодікамер. На думку омбудсмана, це може допомогти захистити як громадян, так і самих працівників центрів від безпідставних звинувачень.

Наявність відеозапису здатна зробити процедури прозорішими. Камери можуть фіксувати момент прибуття людини до установи, спілкування з посадовцями, ознайомлення з документами, проходження окремих етапів оформлення та передачу громадянина до відповідних підрозділів. Водночас використання технічних засобів має відбуватися з дотриманням вимог щодо захисту персональних даних і приватності.

Окремо омбудсман виступив за те, щоб мобілізовані мали можливість повідомити своїх рідних про місцеперебування. Такий зв’язок є важливим не лише для психологічної підтримки, а й для запобігання ситуаціям, коли сім’я тривалий час не знає, де перебуває її близька людина та на якому етапі оформлення вона знаходиться.

Під час мобілізаційних процедур також мають враховувати стан здоров’я громадянина та наявність законних підстав для відстрочки. Військово-лікарська комісія повинна проводити огляд не формально, а з урахуванням медичних документів, скарг людини та результатів необхідних обстежень. Якщо військовозобов’язаний не погоджується з висновком, він має право вимагати його перегляду або оскаржити рішення у встановленому порядку.

Зростання кількості звернень до омбудсмана свідчить про високий рівень суспільної напруги навколо роботи ТЦК та СП. Для її зниження необхідні зрозумілі правила, належна комунікація з громадянами, невідворотність відповідальності за підтверджені порушення та однакове застосування закону до всіх учасників процесу.

Водночас важливо розмежовувати законні дії з організації військового обліку та мобілізації від випадків можливого насильства чи зловживання повноваженнями. Працівники ТЦК мають виконувати покладені на них завдання, але не можуть застосовувати силу без законних підстав, вилучати особисті речі або перешкоджати реалізації гарантованих прав. Саме тому кожна скарга повинна отримувати своєчасну, неупереджену та детальну перевірку.