Олешки переживають трагедію: Денис Сєнік порівняв ситуацію з Голодомором

В окупованих Олешках на Херсонщині поглиблюється гуманітарна криза. Місцеві жителі, які залишилися в місті, стикаються з нестачею води, продуктів і можливостей для безпечного виїзду. На тлі повідомлень про примусове вилучення їжі російськими військовими тимчасовий повірений у справах України у США Денис Сєнік порівняв ситуацію з подіями Голодомору 1932–1933 років.

Про це український дипломат заявив під час спільного брифінгу представників посольств України та Норвегії у Сполучених Штатах. Зустріч була присвячена становищу цивільного населення в Олешках, які перебувають під російською окупацією.

Дипломат побачив паралелі з Голодомором

Денис Сєнік зазначив, що події в Олешках нагадують йому свідчення про Голодомор — геноцид українського народу, організований радянською владою у 1932–1933 роках. За його словами, особливо тривожними є повідомлення про те, що окупанти можуть заходити до приватних будинків і силою забирати в людей продукти.

Йдеться не лише про нестачу харчів, а й про позбавлення цивільних останніх можливостей для виживання. У ситуації, коли магазини не працюють належним чином, гуманітарна допомога не надходить, а доступ до води залишається обмеженим, кожен запас їжі має критичне значення для родин, літніх людей і дітей.

Український представник провів паралель між нинішніми діями російських військових і практиками радянської влади часів Йосипа Сталіна. Під час Голодомору в українських селян вилучали зерно та інші продукти, фактично залишаючи людей без засобів до існування. Наслідком цієї політики стала масова загибель українців.

Сєнік наголосив, що злочини на окупованих територіях України мають бути попередженням для міжнародної спільноти. На його думку, росія демонструє готовність використовувати голод, нестачу ресурсів і терор проти цивільного населення як інструменти контролю.

Що відбувається в окупованих Олешках

Олешки розташовані на лівобережжі Херсонщини та перебувають під російською окупацією. Після руйнування інфраструктури й тривалих бойових дій місто зіткнулося з гострими проблемами. У частини мешканців немає стабільного доступу до питної води, продуктів, електроенергії та медичної допомоги.

За інформацією начальниці Олешківської міської військової адміністрації Тетяни Гасаненко, близько двох тисяч людей залишаються в надзвичайно складних умовах. Вони не можуть повною мірою забезпечити себе базовими потребами, а можливості для самостійної евакуації є вкрай обмеженими.

Найбільше від гуманітарної катастрофи потерпають люди, які не мають змоги залишити місто самостійно. Це літні громадяни, особи з інвалідністю, маломобільні мешканці та родини, які не мають транспорту або коштів для виїзду. Постійна небезпека, відсутність необхідних ліків і перебої з постачанням продуктів додатково погіршують їхнє становище.

Українська сторона неодноразово порушувала питання організації гуманітарного коридору для евакуації населення. Однак домовитися з росією про безпечний виїзд людей поки не вдалося. Переговори та спроби знайти механізм евакуації тривають уже понад рік, але конкретного результату вони не принесли.

Міжнародний тиск і відповідальність росії

Представники України вважають, що розголос про ситуацію в Олешках може посилити міжнародний тиск на Росію. Відкриття гуманітарного коридору дало б змогу врятувати цивільних, які опинилися в умовах нестачі їжі, води та медичної допомоги. Водночас для цього потрібні чіткі гарантії безпеки та контроль за дотриманням домовленостей.

Ситуація в місті також порушує питання документування можливих воєнних злочинів. Примусове вилучення продуктів у цивільних, перешкоджання евакуації та створення умов, несумісних із нормальним життям, можуть мати ознаки системної політики залякування й примусу. Усі свідчення очевидців, фото- та відеоматеріали, дані про загиблих і постраждалих мають бути належно зафіксовані.

Порівняння Олешок із періодом Голодомору є надзвичайно чутливим, адже йдеться про одну з найтрагічніших сторінок української історії. Водночас дипломатичний сигнал Дениса Сєніка спрямований на те, щоб привернути увагу світу до сучасних методів тиску росії на українців. Позбавлення людей їжі, води та права на безпечний виїзд не може залишатися внутрішньою справою окупаційної адміністрації.

Україна закликає міжнародних партнерів не обмежуватися заявами, а вимагати доступу гуманітарних місій до окупованих районів, сприяти евакуації цивільних і посилювати відповідальність росії за злочини проти населення. Для мешканців Олешок така підтримка є питанням життя і смерті, адже щодня бездіяльності означає подальше погіршення гуманітарної ситуації.