МЗС попереджає: рішення Львівської облради щодо УПА загрожує відносинам із Польщею

Міністерство закордонних справ України попередило, що рішення Львівської обласної ради щодо вшанування Української повстанської армії та Романа Шухевича може ускладнити розвиток відносин із Польщею. У відомстві наголосили: питання, пов’язані з історичною пам’яттю, мають обговорюватися виважено, із залученням дипломатичних каналів і з урахуванням наслідків для стратегічного партнерства двох держав.

Йдеться про рішення депутатів Львівської облради проголосити 2027 рік Роком УПА та Романа Шухевича. Для частини українського суспільства ці постаті є символами боротьби за незалежність і опору російській агресії. Водночас у Польщі діяльність окремих підрозділів українського націоналістичного руху оцінюють крізь призму трагічних подій минулого та польсько-українського конфлікту. Саме тому подібні рішення регулярно викликають гостру політичну реакцію.

У МЗС назвали рішення облради контрпродуктивним

У Міністерстві закордонних справ зазначили, що протягом останніх років Україна та Польща досягли помітного прогресу у зміцненні стратегічного партнерства. Країни взаємодіють у сфері безпеки, оборони, підтримки України у протистоянні російській агресії, а також працюють над складними питаннями спільної історії.

Окремим напрямом двосторонньої співпраці стали пошукові та ексгумаційні роботи. Їх проведення має важливе значення для родин загиблих, істориків і суспільств обох країн. Відновлення такого діалогу стало результатом тривалих переговорів і взаємних домовленостей, тому будь-які публічні заяви або рішення, які можуть загострити дискусію, здатні поставити під загрозу досягнутий прогрес.

У зовнішньополітичному відомстві вважають, що рішення Львівської обласної ради є контрпродуктивним для актуальних зусиль із розбудови українсько-польських відносин. У МЗС підкреслили, що чутливі історичні питання не повинні використовуватися у спосіб, який шкодить взаємній довірі або створює додаткові перешкоди для співпраці.

Представники міністерства також звернули увагу на те, що рішення ухвалював орган місцевого самоврядування. За інформацією відомства, перед голосуванням депутати не проводили консультацій із МЗС та іншими центральними органами влади. Це не дало змоги заздалегідь оцінити можливі міжнародні наслідки ініціативи та узгодити її з актуальними пріоритетами державної політики.

У МЗС наголосили, що регіональні рішення не мають суперечити національним інтересам України, особливо в умовах повномасштабної війни. На думку дипломатів, Україна зацікавлена у збереженні максимальної єдності з Польщею, адже йдеться не лише про історичний діалог, а й про оборонну підтримку, безпеку кордонів, економічну взаємодію та європейську інтеграцію.

Чому історичні рішення впливають на сучасну політику

Питання УПА та Романа Шухевича залишається одним із найскладніших у польсько-українських відносинах. В Україні їх найчастіше розглядають у контексті боротьби за державність, спротиву радянській окупації та прагнення до незалежності. У польському суспільстві оцінки значною мірою пов’язані з пам’яттю про жертви міжнаціонального насильства та події на Волині й у Східній Галичині.

Відмінності в історичних оцінках не означають неможливості діалогу. Проте кожна сторона очікує від іншої чутливості до власної пам’яті. Односторонні символічні кроки, зроблені без попередніх консультацій, можуть сприйматися як ігнорування позиції сусіда. У результаті історична тема виходить за межі наукової дискусії та безпосередньо впливає на роботу урядів, парламентів і місцевої влади.

Для Києва це особливо важливо на тлі російської агресії. Україна та Польща мають спільний інтерес у протидії російській пропаганді, яка намагається використовувати історичні суперечності для розколу між двома народами. Будь-яке загострення може бути використане в інформаційній війні, щоб поставити під сумнів партнерство держав і послабити підтримку України.

Саме тому дипломатичні представники закликають не ухвалювати рішення, здатні створити додаткове напруження. Йдеться не про відмову від українського бачення історії, а про необхідність вести дискусію так, щоб вона не руйнувала сучасні домовленості та взаємну підтримку.

У МЗС закликали сторони до стриманості

Українське зовнішньополітичне відомство окремо звернулося і до польської сторони. У МЗС закликали Варшаву утриматися від різких кроків та заяв, які можуть перешкодити нормалізації двосторонніх відносин. Київ підтвердив готовність вирішувати спірні питання дипломатичними каналами, у дусі добросусідства та взаємної поваги.

Позиція української сторони полягає в тому, що складні сторінки минулого потрібно досліджувати, вшановувати пам’ять жертв і забезпечувати належне поховання загиблих. Водночас історичний діалог не має перетворюватися на інструмент політичного тиску або взаємних звинувачень. Для цього необхідні регулярні консультації між урядами, експертами, істориками та представниками громад.

Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш розкритикував ініціативу Львівської обласної ради. Він заявив, що проголошення 2027 року Роком УПА та Романа Шухевича не сприяє зміцненню довіри між польським і українським народами, а українська влада має дистанціюватися від такого рішення.

Водночас представники української влади заявляли про поступ у переговорах із Польщею щодо історичної пам’яті. У Києві наголошують, що співпраця двох держав має стратегічне значення, а пошук взаємоприйнятних рішень є важливою умовою збереження партнерства.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможуть сторони відокремити історичну дискусію від нагальних питань безпеки та міждержавної співпраці. Для України й Польщі важливо не допустити, щоб рішення окремих органів або емоційні політичні заяви перекреслили результати багаторічного діалогу. Стриманість, консультації та взаємна відповідальність залишаються ключовими умовами для збереження довіри між двома країнами.