Роксолана Мережко
В Україні менше половини шкіл мають можливість організувати повноцінне навчання під час повітряної тривоги. За даними Міністерства освіти і науки, відповідні умови створені лише у 42% закладів загальної середньої освіти. Водночас укриття доступні для 82% учнів і вихованців дитячих садків. Це означає, що значна частина дітей має змогу перейти в безпечне приміщення під час загрози, однак не всюди в укритті можна продовжувати освітній процес.
Про ситуацію із безпекою та підготовкою закладів освіти до осінньо-зимового періоду розповів міністр освіти і науки Андрій Бутенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді. За його словами, в умовах повномасштабної війни школа має бути не лише місцем здобуття знань, а й осередком стійкості для дітей, педагогів та всієї громади.
Чим відрізняється укриття від безпечного освітнього простору
Наявність укриття у школі або дитячому садку не завжди означає, що там можна проводити уроки чи організувати тривале перебування дітей. Частина захисних споруд розрахована передусім на швидке переміщення учнів під час повітряної тривоги. Водночас для продовження навчання потрібні належне освітлення, вентиляція, санітарні умови, місця для сидіння, доступ до питної води та можливість підтримувати зв’язок.
За словами міністра, 82% учнів і вихованців закладів дошкільної освіти охоплені укриттями. Проте лише 42% шкіл можуть не просто розмістити дітей у захисному приміщенні, а й продовжувати там освітній процес у разі тривалої небезпеки. Саме ця різниця, наголошують у МОН, є одним із ключових викликів для системи освіти.
Повітряні тривоги в Україні можуть тривати від кількох хвилин до декількох годин. Через це навчальний день часто переривається, а учні втрачають частину запланованих занять. Якщо укриття пристосоване для роботи, педагоги можуть проводити уроки, організовувати консультації, виконувати практичні завдання або забезпечувати дітям доступ до дистанційних матеріалів без необхідності повертатися до класів після кожного сигналу відбою.
Водночас облаштування укриттів має враховувати потреби різних категорій дітей. Йдеться про безбар’єрний доступ, достатню кількість місць, можливість отримати медичну допомогу та дотримання санітарних вимог. Для молодших школярів і вихованців дитсадків особливо важливо створити умови, у яких тривале перебування в укритті не буде додатковим психологічним навантаженням.
Понад 9 тисяч шкіл мають резервні джерела живлення
Окремим напрямом підготовки освітньої інфраструктури є забезпечення шкіл електроенергією. Через російські атаки на енергетичні об’єкти навчальні заклади можуть стикатися з аварійними або плановими відключеннями. У таких умовах резервне живлення необхідне для роботи освітлення, систем опалення, зв’язку, обладнання в укриттях, пунктів незламності та засобів оповіщення.
Понад 9 тисяч шкіл, або близько 87% від їхньої загальної кількості, мають резервні джерела живлення, здатні забезпечувати роботу понад вісім годин. У закладах освіти використовують генератори, енергетичні установки та сонячні панелі. Таке обладнання дає змогу підтримувати базові процеси навіть у разі тривалого знеструмлення.
Міністр зазначив, що підготовка шкіл до холодного сезону має бути комплексною. Вона включає не лише перевірку опалювальних систем і наявність пального для генераторів, а й готовність адміністрацій діяти за різними сценаріями. Кожен заклад повинен мати зрозумілий алгоритм переходу до укриття, організації харчування, комунікації з батьками та продовження навчання під час небезпеки.
Для посилення енергетичної стійкості закладів освіти уряд додатково виділив 500 млн грн. Кошти планують спрямувати на заходи, які допоможуть школам і дитячим садкам стабільніше працювати в осінньо-зимовий період. Йдеться про зміцнення автономності, підтримку резервного живлення та створення умов для безпечного перебування дітей.
Школи також мають бути готовими до гнучкої організації освітнього процесу. Залежно від безпекової ситуації заняття можуть проводити очно, дистанційно або у змішаному форматі. Такий підхід дає змогу не зупиняти навчання повністю, якщо частина учнів не може відвідувати заклад або якщо освітній процес переривається через обстріли.
Як працюють школи під час війни
Повномасштабна війна впливає на формат роботи закладів освіти в кожному регіоні по-різному. На початку жовтня майже 70% шкіл працювали очно, понад 19% використовували змішаний формат, а близько 11% проводили заняття дистанційно. Загалом навчальний рік розпочали приблизно 3,4 млн дітей.
Рішення про формат навчання ухвалюють з урахуванням безпекової ситуації, наявності укриття, позиції місцевої влади та готовності конкретного закладу. У громадах, які розташовані поблизу зон бойових дій або регулярно потерпають від обстрілів, дистанційна освіта може залишатися основним варіантом. В інших населених пунктах школи намагаються поєднувати очні уроки з дистанційними заняттями.
Безпека дітей і працівників освіти залишається головним пріоритетом. Російські війська регулярно атакують цивільну інфраструктуру, зокрема навчальні заклади. Тому Міністерство освіти розробляє алгоритми дій для шкіл під час повітряних тривог, обстрілів, тривалих перебоїв з електропостачанням та інших надзвичайних ситуацій.
Важливим прикладом створення захищеного освітнього середовища є підземний дитячий садок «Каштан» у Запоріжжі. Його облаштували у протирадіаційному укритті, розрахованому на 140 дітей. У закладі передбачили шість навчальних приміщень, їдальню, медичний пункт, санітарні кімнати та душові. Також забезпечили безбар’єрний доступ і два незалежні джерела електроживлення.
Раніше діти могли перебувати в укритті обмежений час і відвідували заняття у дві зміни. Після облаштування підземного садка вони отримали можливість залишатися в закладі повний день, навчатися, відпочивати та харчуватися у безпечнішому середовищі. Подібні рішення можуть стати важливою частиною розвитку дошкільної освіти в регіонах, де зберігається високий рівень воєнної загрози.
Показник у 42% шкіл свідчить, що робота зі створення повноцінних навчальних просторів в укриттях ще триває. Для батьків важливо уточнювати, який саме формат навчання передбачений у конкретній школі, як організоване переміщення під час тривоги та чи можна продовжувати заняття в захисному приміщенні. Від готовності закладів, місцевої влади та педагогічних колективів залежить, наскільки безперервною буде освіта українських дітей в умовах війни.