Ленд-ліз для України не запрацював — Кулеба пояснив

Ситуація з механізмом постачання зброї та техніки через Ленд-ліз залишається однією з найобговорюваніших тем зовнішньої політики. Міністр закордонних справ Кулеба назвав цей інструмент «скритим потенціалом», який поки що не використовується у повному обсязі з боку партнерів, зокрема США. У цій публікації розглянемо, чому Ленд-ліз не запрацював як очікувалося, які чинники уповільнюють процес і які наслідки це може мати для безпекової ситуації в Україна та її здатності протидіяти агресії.

Ленд-ліз за визначенням і позиція Кулеби

За словами Кулеба, Ленд-ліз може стати механізмом швидкого та ефективного постачання матеріалів і озброєнь, який дозволяє обходити тривалі процедурні бар’єри. Він назвав його «скритим потенціалом», маючи на увазі можливість масштабної підтримки з боку західних партнерів без довгострокових обтяжливих зобов’язань. Однак у практичній площині реалізація цієї ідеї наштовхується на кілька ключових перешкод: законодавчі нюанси, політичні інтереси і логістичні складнощі. Позиція очільника зовнішньополітичного відомства підкреслює як нагальну потребу в прискоренні процесів, так і ризики, пов’язані з надмірною залежністю від одного типу механізму.

Причини, чому Ленд-ліз не запрацював повністю

Є кілька взаємопов’язаних причин, чому пунктуальні сподівання щодо швидкого запуску Ленд-ліз ще не виправдалися. По-перше, це внутрішньополітичні процеси в державах-донорках. У США прийняття конкретних рішень залежить від конгресу, адміністративних процедур і прагнення уникати зайвих політичних ризиків у період внутрішніх передвиборчих чи бюджетних суперечок. По‑друге, це юридична та фінансова складова: використання механізму вимагає узгодження умов повернення, страхування, відповідальності за втрати та порядку обліку техніки.

По-третє, існує логістичне питання — доставка важкого озброєння, боєприпасів та техніки в зони конфлікту потребує складної координації, інфраструктурних потужностей та гарантій безпеки під час транспортування. По-четверте, важливим фактором є стратегічні пріоритети самих країн-партнерів: частина техніки, яка доступна для передачі, може бути необхідна самонабору як резерв у разі ескалацій у регіоні чи зміни міжнародної обстановки.

Наслідки для Україна та можливі кроки реагування

Недостатній розвиток Ленд-ліз означає для Україна необхідність шукати альтернативні шляхи забезпечення обороноздатності. Це включає розширення двосторонніх угод про безпеку, прискорення контрактів постачання, а також інтенсивнішу роботу з європейськими партнерами щодо стандартів та спільних логістичних ланцюгів. У свою чергу, Кулеба та українська дипломатія можуть продовжувати інформувати міжнародну спільноту про практичні переваги швидкого застосування механізму, пропонувати прозорі моделі звітності та гарантій, які зменшать побоювання донорів щодо ризиків.

Крім того, важливим кроком є посилення внутрішньої координації: оперативна взаємодія між урядовими структурами, військовим керівництвом та представниками донорів дозволить швидше формувати запити і приймати рішення про пріоритети постачання. Розвиток національного виробництва та модернізація ремонтної бази також зменшать залежність від імпорту та підвищать стійкість у довгостроковій перспективі.

Підсумовуючи, варто підкреслити, що Ленд-ліз як інструмент має значний потенціал для підтримки оборонних можливостей Україна, але цей потенціал залишається значною мірою «скритим», доки не будуть вирішені політичні, юридичні та логістичні питання. Дипломатична активність, прозорі гарантійні механізми й зміцнення національної спроможності — ключові елементи, які можуть перетворити заявлений можливий ефект на реальні поставки та оперативну підтримку на фронті.