Тихон Гулевичук
Народний депутат Юрій Камельчук заявив, що Верховна Рада потенційно може змінити систему управління Києвом, якщо для цього сформується достатня політична підтримка. За його словами, парламент має інструменти для ухвалення рішень щодо організації влади у столиці, однак такі кроки не відбудуться автоматично та потребуватимуть окремої правової і політичної процедури.
Заява пролунала на тлі дискусії про підготовку Києва до зими та забезпечення мешканців міста укриттями в умовах повномасштабної війни. Депутати порушують питання відповідальності міської влади, готовності захисних споруд і використання бюджетних коштів. У центрі уваги опинився мер Києва Віталій Кличко, якого парламент запросив для пояснень щодо підготовки столиці до можливих загроз.
Водночас Камельчук наголосив, що найближче засідання Верховної Ради навряд чи матиме негайні наслідки для очільника столиці. Його оцінка полягає в тому, що парламентський виклик мера є передусім можливістю отримати пояснення та політично оцінити ситуацію, а не готовим рішенням про усунення посадовця.
Чи може Верховна Рада змінити владу в Києві
За словами Юрія Камельчука, Верховна Рада як законодавчий орган може ухвалювати рішення, які впливають на систему управління столицею. Йдеться, зокрема, про закон або постанову, що визначатимуть подальший порядок роботи органів влади в Києві. Однак сам факт обговорення проблеми не означає автоматичної зміни мера чи міської адміністрації.
Для зміни влади в Києві потрібна спільна політична воля різних учасників процесу. Це означає, що відповідна ініціатива має отримати підтримку не лише окремих народних депутатів, а й достатньої кількості парламентарів та політичних сил. Крім того, будь-яке рішення повинно відповідати Конституції та чинному законодавству.
Нардеп зазначив, що парламент може дати політичну оцінку діям або бездіяльності столичної влади. Така оцінка може стосуватися не тільки підготовки до зими, а й загальної організації цивільного захисту, стану укриттів, взаємодії міської влади з військовою адміністрацією та використання коштів місцевого бюджету.
При цьому безпосередня зміна міського голови не належить до простих або швидких процедур. Для цього можуть знадобитися судові рішення, висновки правоохоронних органів, законодавчі зміни або інші передбачені законом кроки. Саме тому найближчий розгляд питання у парламенті, за оцінкою Камельчука, не повинен означати негайного усунення Віталія Кличка.
Запрошення мера до Верховної Ради стало наслідком голосування депутатів за необхідність заслухати його пояснення. За відповідну ініціативу проголосував 151 народний депутат. Парламентарі хотіли почути, як столиця готується до холодного періоду, чи достатньо в місті придатних укриттів та які заходи вживаються для захисту населення під час повітряних атак.
Питання укриттів та відповідальність столичної влади
Окремою частиною дискусії стали укриття у Києві. В умовах воєнного стану їхня наявність, доступність і технічний стан є одним із ключових показників готовності міста до надзвичайних ситуацій. Мешканці столиці мають отримувати зрозумілу інформацію про місця розташування захисних споруд, їхній режим роботи та можливість швидкого доступу під час сигналу повітряної тривоги.
Юрій Камельчук висловив здивування тим, що питання відповідальності за відсутність або неналежний стан укриттів активно порушується лише тепер. На його думку, правоохоронні органи мали б перевіряти готовність захисної інфраструктури ще на початку повномасштабної війни. Він також зауважив, що подібні претензії можуть стосуватися не лише Києва, а й керівників інших міст та областей.
Проблема укриттів має не тільки політичний, а й правовий вимір. Якщо буде встановлено, що посадові особи знали про небезпечний стан захисних споруд, але не вживали необхідних заходів, це може стати підставою для перевірок і подальших процесуальних рішень. Водночас остаточну оцінку діям конкретних чиновників мають надавати компетентні органи та суд.
Ситуація ускладнюється тим, що відповідальність за цивільний захист у столиці розподілена між різними структурами. До цього процесу залучені міська влада, районні адміністрації, військова адміністрація, балансоутримувачі будівель і комунальні підприємства. Саме тому під час перевірок важливо встановити, хто відповідав за фінансування, планування, облаштування та утримання конкретного укриття.
Дискусія також стосується пріоритетів міського бюджету. Представники парламенту критикують столичну владу через фінансування парків, скверів, ремонту доріг та інших інфраструктурних проєктів у той час, коли частина укриттів залишається недоступною або неготовою до використання. Влада міста, зі свого боку, має пояснити логіку розподілу коштів і поінформувати громадськість про строки усунення недоліків.
Можливий перехід до військово-цивільної адміністрації
Серед можливих сценаріїв, які озвучив Камельчук, є зміна системи управління столицею та перехід до формату військово-цивільної адміністрації. Такий варіант може розглядатися у разі доведення бездіяльності посадових осіб або виникнення особливих безпекових обставин. Однак для його реалізації необхідні юридичні підстави та окремі рішення уповноважених органів.
Військова адміністрація створюється для виконання завдань оборони, безпеки та забезпечення життєдіяльності територій в умовах воєнного стану. Її повноваження можуть відрізнятися від повноважень органів місцевого самоврядування. Тому можливий перехід до іншої моделі управління матиме наслідки для роботи міської ради, районних адміністрацій, комунальних служб і механізмів ухвалення бюджетних рішень.
Водночас сама поява такої ініціативи не означає, що Київ найближчим часом буде переведено на нову систему управління. Спочатку мають бути зібрані докази, проведені перевірки та визначені конкретні порушення. Якщо йдеться про кримінальну або адміністративну відповідальність, необхідне рішення суду або іншого органу в межах його компетенції.
Для Віталія Кличка найближчим практичним викликом стане необхідність відповісти на запитання депутатів щодо готовності столиці до зими. Особливу увагу, ймовірно, приділять кількості укриттів, їхньому стану, фінансуванню мобільних захисних споруд і взаємодії між міською та військовою адміністраціями.
Повідомлялося, що в Києві залишалася проблема зі встановленням понад сотні мобільних укриттів. Районні адміністрації визначили потенційні місця для їхнього розміщення, однак реалізація проєкту затягнулася через відсутність необхідного фінансування. Ця ситуація може стати одним із питань, які парламент вимагатиме пояснити представників столичної влади.
Подальший розвиток подій залежатиме від результатів перевірок, позиції правоохоронних органів, рішення суду та готовності депутатів підтримати законодавчі або політичні зміни. Поки що йдеться про можливість перегляду системи управління Києвом, а не про вже ухвалене рішення щодо мера. Однак тема відповідальності столичної влади за укриття та цивільну безпеку, очевидно, залишатиметься в центрі політичної уваги.