Третій президент України Віктор Ющенко різко висловився щодо можливої зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки, росії та Китаю. На його думку, формат переговорів за участю Дональда Трампа, володимира путіна та Сі Цзіньпіна створює серйозні політичні ризики, якщо під час такого діалогу не буде України та європейських держав. Експрезидент застеріг, що подібна зустріч може перетворитися на спробу великих держав визначити майбутнє світу без урахування позицій країн, які безпосередньо потерпають від агресії.
Ющенко наголосив: особливо небезпечною є сама ідея участі путіна у переговорах про новий світовий порядок. Російський керівник перебуває під ордером Міжнародного кримінального суду, а його держава продовжує війну проти України. Тому, на переконання українського політика, запрошення російського диктатора до окремого міжнародного формату може створити враження, ніби він залишається повноправним і впливовим учасником глобальної політики.
Такі сигнали, за словами колишнього президента, здатні послабити міжнародну ізоляцію Москви. Якщо путіна посадять за один стіл із лідерами США та Китаю для обговорення долі інших країн, це може бути сприйнято як своєрідне визнання його права брати участь у розподілі сфер впливу. Саме це Ющенко назвав однією з головних загроз можливої тристоронньої зустрічі.
Чому формат переговорів без України є небезпечним
Потенційні переговори Трампа, путіна та Сі Цзіньпіна можуть стосуватися не лише війни, а й ширшої системи міжнародних відносин. Москва зацікавлена у тому, щоб представити конфлікт як суперечку між великими центрами сили, а Україну залишити об’єктом домовленостей. У такому разі рішення щодо української території, безпеки та майбутнього могли б ухвалюватися без участі українського народу.
Відсутність України за столом переговорів суперечила б базовому принципу міжнародної дипломатії: жодні домовленості про державу не можуть бути легітимними без її представників. Київ має самостійно визначати, на яких умовах можливе припинення війни, які гарантії безпеки необхідні та яким має бути механізм відповідальності росії за скоєні злочини.
Окреме занепокоєння викликає ймовірність того, що США, росія та Китай спробують вибудувати нову модель глобального балансу, у якій інтереси менших країн відійдуть на другий план. Такий підхід може створити небезпечний прецедент: сильні держави отримають сигнал, що кордони можна змінювати силою, якщо агресор має достатній військовий або економічний вплив.
Для України це означало б не лише ризик несправедливого завершення війни. У перспективі подібна домовленість могла б поставити під сумнів суверенітет держави, послабити систему міжнародного права та фактично заохотити Росію до нових вимог. Якщо кремль отримає винагороду за агресію у вигляді політичного визнання чи територіальних поступок, це стане сигналом для інших авторитарних режимів.
Як Ющенко оцінює роль росії у світовій політиці
Віктор Ющенко заявив, що росія не повинна перебувати серед держав, які визначають глобальні правила. Він підкреслив, що країна, яка веде загарбницьку війну, чинить терор проти цивільного населення та ігнорує міжнародні рішення, не може претендувати на роль арбітра у питаннях світової безпеки.
Політик також нагадав про міжнародний ордер на арешт путіна. На його думку, цей факт принципово змінює ставлення до російського лідера на міжнародній арені. Йдеться не про звичайного учасника дипломатичних переговорів, а про керівника держави, якого підозрюють у скоєнні тяжких міжнародних злочинів.
Легітимізація путіна може мати довготривалі наслідки. Вона здатна знецінити роботу міжнародних судів, послабити вимоги до дотримання прав людини та створити ілюзію, що політичний вплив дозволяє уникнути відповідальності. Якщо після масштабної агресії російський керівник отримає можливість на рівних обговорювати майбутнє інших держав, це поставить під сумнів сам принцип покарання за воєнні злочини.
Ющенко також охарактеризував сучасну Росію як імперську державу, яка намагається зберегти вплив за допомогою сили. На його переконання, війна проти України є продовженням багаторічної політики кремля, спрямованої на підкорення сусідніх народів та заперечення їхнього права на самостійний розвиток.
Експрезидент висловив думку, що росія переживає історичний занепад і рано чи пізно має відмовитися від імперської моделі. Він назвав нинішній період завершенням існування останньої великої імперської конструкції в Європі. Водночас такі зміни, за його словами, можуть бути тривалими й болісними, адже російська політична система побудована на централізації, примусі та мілітаризмі.
Які умови могли б змінити ситуацію
Українська сторона неодноразово наголошувала, що переговори про припинення війни можливі лише за участю України. Будь-який діалог має передбачати реальне припинення вогню, гарантії безпеки, повернення полонених і депортованих громадян, а також механізми відповідальності за злочини російської армії.
Сам факт проведення зустрічі ще не гарантує миру. Якщо переговори використовуватимуться кремлем для затягування часу, перегрупування військ або отримання політичних дивідендів, вони можуть лише продовжити конфлікт. Саме тому важливо оцінювати не зовнішню урочистість дипломатичного заходу, а його реальні наслідки для безпеки України та Європи.
На думку критиків тристороннього формату, будь-який саміт без Києва може підштовхнути путіна до ще більшої жорсткості. Російський диктатор може вирішити, що міжнародна спільнота готова обговорювати його вимоги без попередніх умов. Це зменшило б мотивацію Москви припиняти обстріли та погоджуватися на справедливе врегулювання.
Позиція Ющенка зводиться до того, що мир не може бути результатом змови великих держав за спиною країни, яка захищається. Стійке завершення війни має ґрунтуватися на повазі до суверенітету України, відновленні міжнародного права та покаранні агресора. Інакше домовленість ризикує стати лише паузою перед новим етапом протистояння.
Можлива зустріч Трампа, путіна та Сі Цзіньпіна тому викликає занепокоєння не лише через склад її учасників. Головний ризик полягає у спробі визначити майбутнє України та світової безпеки без самої України. Для Києва принципово важливо, щоб жодні рішення щодо війни, територій і гарантій безпеки не ухвалювалися без української участі. Саме це, за оцінкою Віктора Ющенка, має залишатися ключовою умовою будь-якого міжнародного діалогу.