Зоряна Білокрай
Продовження російських ударів по енергетичній інфраструктурі України поставило під сумнів так зване енергетичне перемир’я, про яке раніше заявив президент США Дональд Трамп. У Кремлі стверджують, що домовленості про припинення атак на енергетичні об’єкти нібито не мають чітко визначених умов. Саме цим російська сторона намагається пояснити нові удари по українських теплоелектроцентралях та інших об’єктах енергосистеми.
Заява пролунала на тлі чергової масованої атаки РФ, яка спричинила пошкодження цивільної та критичної інфраструктури. Для України удари по енергетиці залишаються одним із ключових елементів російської воєнної стратегії, адже вони спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на стабільність життя мільйонів людей у різних регіонах.
У Кремлі заявили про відсутність чітких умов перемир’я
Речник кремля Дмитро Пєсков, коментуючи запитання журналістів про нові атаки, заявив, що ініціатива щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не була належним чином конкретизована. За його словами, досі незрозуміло, які саме об’єкти мають підпадати під дію домовленостей, у які строки вони повинні діяти та яким чином сторони мають контролювати їх виконання.
Пєсков фактично поставив під сумнів сам факт досягнення повноцінної домовленості. Він публічно поцікавився, які межі має енергетичне перемир’я та чи були вони узгоджені між Україною і росією. Після цього речник кремля заявив, що переговорна робота нібито триває.
У росії також заперечують звинувачення в порушенні перемир’я. Представник кремля намагається подати ситуацію як наслідок нечітких формулювань, хоча російські війська продовжують завдавати ударів по енергетичних об’єктах України. Така позиція дозволяє Москві уникати прямого визнання того, що атаки не припинилися після заяв про можливе взаємне обмеження ударів.
Водночас відсутність оприлюдненого документа з конкретними пунктами домовленості створює простір для різних трактувань. Якщо не визначено перелік об’єктів, заборонені типи озброєння, термін дії та механізм перевірки, кожна зі сторін може по-своєму пояснювати зміст домовленостей. Саме це, на думку експертів, робить енергетичне перемир’я вразливим ще до його повноцінного запуску.
Російські війська атакували ТЕЦ після заяви Трампа
Президент США Дональд Трамп 11 жовтня заявив, що Україна та росія начебто погодилися припинити взаємні удари по енергетичних об’єктах. Ініціатива мала зменшити ризики для цивільного населення напередодні опалювального сезону та не допустити масштабного руйнування електростанцій, підстанцій, тепломереж і газової інфраструктури.
Однак українська сторона не підтвердила, що отримала повністю оформлену та узгоджену пропозицію. Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що вперше почув про таку домовленість із публічних заяв. Водночас Київ висловлював готовність припинити удари по російських енергетичних об’єктах за умови, що Москва зробить те саме.
Попри заяви про можливе перемир’я, у ніч проти 14 жовтня росія здійснила масштабну повітряну атаку по Україні. За попередніми даними, агресор застосував 39 ракет і 128 безпілотників. Серед основних цілей називали теплоелектроцентралі Києва, Київської та Харківської областей.
Удари по ТЕЦ особливо небезпечні в осінньо-зимовий період. Такі об’єкти одночасно виробляють електроенергію та забезпечують міста теплом і гарячою водою. Їхнє пошкодження може призвести до тривалих аварійних відключень, перебоїв із опаленням і необхідності застосовувати екстрені графіки подачі електроенергії.
Масована атака також демонструє, що росія продовжує використовувати комбіновану тактику. Для ударів по Україні застосовують крилаті та балістичні ракети, а також ударні безпілотники різних типів. Це змушує українську протиповітряну оборону одночасно реагувати на цілі, що відрізняються за швидкістю, висотою польоту та напрямками руху.
Чому енергетичне перемир’я залишається під загрозою
Енергетичне перемир’я може бути дієвим лише за умови, що його положення є зрозумілими для всіх сторін. Потрібно чітко визначити, які об’єкти вважаються енергетичними, чи поширюється заборона на ремонтні бригади, логістичні вузли та паливну інфраструктуру, а також як фіксуватимуться порушення. Без таких правил будь-яка атака може бути виправдана посиланням на різне трактування домовленостей.
Окремим питанням залишається контроль за дотриманням можливого режиму припинення ударів. Україна та росія перебувають у стані війни, тому сторони не довіряють одна одній і не мають спільного механізму перевірки. У таких умовах важливу роль могли б відігравати міжнародні посередники, супутниковий моніторинг та оперативне розслідування кожного інциденту. Проте без політичної згоди на такі інструменти перемир’я ризикує залишитися лише декларацією.
Для України захист енергосистеми є питанням національної безпеки. Російські атаки змушують посилювати протиповітряну оборону навколо електростанцій, розподільчих підстанцій і великих міст, створювати резервні схеми живлення та ремонтувати пошкоджені об’єкти в максимально короткі строки. Водночас енергетики змушені працювати під постійною загрозою повторних ударів.
Небезпеку становлять і атаки на засоби, які допомагають Україні протидіяти повітряним цілям. Зокрема, супутниковий зв’язок використовується в роботі безпілотників-перехоплювачів та інших систем оборони. Будь-які обмеження або перебої в роботі такого зв’язку можуть вплинути на ефективність захисту українського неба.
Ситуація навколо енергетичного перемир’я свідчить, що одних політичних заяв недостатньо. Для реального припинення ударів необхідні письмові домовленості, зрозумілі правила та відповідальність за їх порушення. Поки кремль говорить про відсутність конкретики, а російські війська продовжують атакувати українські ТЕЦ і критичну інфраструктуру, перспективи стабільного перемир’я залишаються невизначеними.
Найближчі атаки та реакція сторін покажуть, чи може ініціатива щодо захисту енергетики перетворитися на реальний механізм зниження інтенсивності війни. Наразі ж Україна готується до подальших ударів, посилює захист енергетичних об’єктів і закликає міжнародних партнерів домагатися від росії конкретних гарантій, а не обмежуватися загальними заявами.