Жінки-офіцери на військовому обліку: до яких списків їх вносити

Питання правильного ведення військового обліку працівниць залишається важливим для кожного підприємства, установи та організації, де працюють військовозобов’язані жінки. Особливі труднощі у кадровиків виникають під час визначення групи персонального військового обліку для жінок, які мають офіцерське звання або перебувають у запасі як офіцери. Міністерство оборони України надало роз’яснення, яке допомагає усунути різночитання під час оформлення відповідних списків.

Жінок-офіцерів, які перебувають на військовому обліку як військовозобов’язані або резервістки, потрібно вносити до третьої групи персонального військового обліку. Саме така позиція випливає з розподілу, передбаченого Порядком організації та ведення військового обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року.

Отже, стать працівниці та її офіцерське звання не є підставою для автоматичного зарахування до першої групи. Для визначення потрібного списку кадрова служба має враховувати насамперед статус особи у військовому обліку: чи є вона військовозобов’язаною, резервісткою або призовницею. Саме цей статус визначає, до якої категорії персоналу її слід віднести.

Як розподіляються групи персонального військового обліку

Додаток 5 до постанови № 1487 передбачає чотири окремі групи списків персонального військового обліку. Такий поділ необхідний для систематизації відомостей про працівників і правильного відображення їхнього військово-облікового статусу.

Перша група призначена для військовозобов’язаних і резервістів чоловічої статі, які належать до офіцерського складу. Тобто до неї вносять чоловіків-офіцерів, якщо вони перебувають на військовому обліку як військовозобов’язані або резервісти.

Друга група охоплює військовозобов’язаних і резервістів чоловічої статі рядового, сержантського та старшинського складу. Військове звання працівника в цьому випадку має значення для вибору відповідного списку, однак група визначається також з урахуванням статі та статусу особи.

Третя група передбачена для військовозобов’язаних і резервісток жіночої статі. Саме до цього списку належать жінки-офіцери, а також жінки, які мають інший військовий обліковий статус військовозобов’язаних або резервісток. Наявність офіцерського звання не змінює цього правила.

Четверта група призначена для призовників. Якщо жінка перебуває на військовому обліку саме як призовниця, її дані необхідно вносити не до третьої, а до четвертої групи. Тому під час оформлення списків кадровику важливо перевірити не лише військове звання, а й категорію обліку, зазначену у військово-обліковому документі.

Таким чином, розподіл має такий загальний принцип: перша та друга групи стосуються чоловіків-військовозобов’язаних і резервістів залежно від складу, третя призначена для жінок-військовозобов’язаних і резервісток, а четверта охоплює призовників незалежно від того, чи є вони чоловіками або жінками.

Що потрібно врахувати кадровій службі

Під час прийняття на роботу або перевірки військово-облікових даних працівниці відповідальна особа повинна встановити її актуальний статус. Для цього використовують відомості з військово-облікового документа та дані, які працівниця подає роботодавцю в межах установлених процедур. Якщо в документах зазначено, що жінка є військовозобов’язаною або резервісткою, її включають до третьої групи списків навіть за наявності офіцерського звання.

Перенесення такої працівниці до першої групи лише через її звання буде помилкою. Перша група не є універсальним списком для всіх офіцерів. Вона застосовується до чоловіків, які мають статус військовозобов’язаних або резервістів і належать до офіцерського складу. Для жінок передбачена окрема третя група.

Відповідальна за військовий облік особа має стежити, щоб дані у списках відповідали відомостям військово-облікових документів. У разі зміни статусу, військового звання, місця проживання, сімейних обставин або інших персональних даних інформацію потрібно своєчасно уточнювати та за потреби вносити зміни до облікових документів підприємства.

Особливу увагу варто приділяти ситуаціям, коли працівниця переходить з категорії призовниць до категорії військовозобов’язаних. У такому випадку змінюється і група персонального військового обліку: замість четвертої працівницю потрібно буде відображати у третій. Водночас підставою для зміни має бути не припущення кадровика, а відповідний статус, підтверджений військово-обліковими даними.

Якщо під час перевірки представники контролюючих органів вимагають внести жінок-офіцерів до першої групи тільки через їхню належність до офіцерського складу, підприємству варто посилатися на встановлений нормативний розподіл груп. За чинними правилами жінки-військовозобов’язані та жінки-резервістки обліковуються у третій групі, незалежно від того, мають вони офіцерське звання чи належать до іншого складу.

Правильне формування списків має практичне значення не лише для внутрішньої роботи кадрової служби. Неточності у військовому обліку можуть призвести до вимог про виправлення документів, адміністративної відповідальності та додаткових перевірок. Водночас відповідальність не повинна ґрунтуватися на довільному трактуванні правил: групу потрібно визначати за встановленими критеріями та фактичним військово-обліковим статусом працівниці.

Отже, відповідь на питання, до якого списку вносити жінок-офіцерів, є однозначною: якщо вони перебувають на обліку як військовозобов’язані або резервістки, їх включають до третьої групи персонального військового обліку. До першої групи їх переводити не потрібно. Якщо ж жінка має статус призовниці, її дані належать до четвертої групи. Саме перевірка статусу, а не орієнтація виключно на звання, дає змогу правильно організувати військовий облік на підприємстві.