Тихон Гулевичук
Президент України Володимир Зеленський розкритикував підхід адміністрації президента США Дональда Трампа до переговорів щодо завершення російсько-української війни. Глава держави поставив під сумнів можливість Вашингтона залишатися неупередженим посередником, якщо американська сторона одночасно чинить тиск на Київ і робить кроки, які можуть послабити економічний вплив на Росію.
За словами Зеленського, Україна не заперечує проти участі Сполучених Штатів у дипломатичному процесі. Водночас Київ очікує, що американська адміністрація дотримуватиметься послідовної позиції та не ухвалюватиме рішень, які фактично грають на користь держави-агресора. На переконання українського президента, посередник має зберігати баланс не у формальних заявах, а у своїх конкретних діях.
Зеленський пояснив, чому критикує посередництво США
Володимир Зеленський наголосив, що Україна готова працювати з будь-яким партнером, який прагне до справедливого та тривалого миру. Однак дипломатична роль Сполучених Штатів, на його думку, втрачає переконливість, якщо Вашингтон демонструє готовність тиснути лише на одну зі сторін переговорного процесу.
«Ми не проти, що він посередині, але якщо ти посередині, то маєш залишатися посередині, а не на неправильній стороні», — заявив президент України, коментуючи позицію Дональда Трампа.
Ця заява стала реакцією на низку кроків і публічних сигналів американської адміністрації. У Києві вважають, що заклики до України обмежити окремі воєнні дії або погодитися на односторонні поступки не можуть розглядатися як нейтральне посередництво. Адже росія продовжує війну, завдає ударів по українських містах та використовує переговори для просування власних вимог.
Українська сторона неодноразово підкреслювала: завершення війни має передбачати реальні гарантії безпеки, повагу до суверенітету та територіальної цілісності України. Просте припинення вогню без механізмів контролю та відповідальності може лише створити паузу, яку кремль використає для відновлення військового потенціалу.
Саме тому в Офісі президента України обережно ставляться до пропозицій, які передбачають обмеження українських дій без аналогічних вимог до росії. Київ наполягає, що будь-які домовленості повинні бути взаємними, перевірюваними та обов’язковими для виконання обома сторонами.
Президент України звинуватив радників Трампа у помилкових порадах
Володимир Зеленський також припустив, що на рішення американського лідера можуть впливати його радники. Український президент висловив думку, що окремі представники адміністрації США підштовхують Дональда Трампа до кроків, які не відповідають інтересам справедливого завершення війни.
«Я думаю, що його радники помиляються. Не знаю, хто штовхає його не на ту сторону. Це не та сторона історії», — сказав Зеленський.
Ці слова відображають занепокоєння Києва через зміну тональності американських заяв. Якщо раніше основний акцент робився на підтримці України та необхідності змусити Росію припинити агресію, то згодом у публічному просторі почали частіше звучати заклики до української влади погодитися на обмеження або утриматися від окремих відповідних ударів.
Водночас представники адміністрації Дональда Трампа заявляли, що Сполучені Штати не підтримують ані Україну, ані Росію у переговорному сенсі, а прагнуть виконувати функцію посередника. Така позиція викликає запитання в української влади, оскільки нейтральність між державою, яка захищається, і державою, яка розпочала агресію, може призвести до фактичного зрівняння їхньої відповідальності.
Для України принципово важливо, щоб дипломатичні зусилля не перетворювалися на інструмент примусу Києва. Росія повинна відчути наслідки війни та зрозуміти, що подальша агресія не дасть їй політичних або економічних переваг. Якщо ж санкційний тиск послаблюється, а українські можливості для захисту обмежуються, це може створити небезпечний сигнал для кремля.
Санкції, удари по нафтопереробних заводах і позиція Києва
Однією з причин напруження між Києвом і Вашингтоном стали дискусії навколо санкцій проти росії та українських ударів по об’єктах, які забезпечують російську військову машину. Україна наголошує, що нафтопереробна галузь росії має безпосередній зв’язок із фінансуванням війни, адже продаж пального та енергоносіїв приносить Москві значні кошти.
Українські удари по російських нафтопереробних підприємствах у Києві пояснюють необхідністю зменшити ресурси агресора. Такі об’єкти можуть використовуватися для забезпечення російської армії паливом, а також для підтримки експорту, який наповнює бюджет країни-агресора. Відтак українська влада розглядає їх не лише як промислові підприємства, а і як елементи воєнної інфраструктури.
Американська сторона, за повідомленнями, закликала Україну з обережністю ставитися до атак на російські нафтопереробні заводи. У Вашингтоні можуть побоюватися зростання цін на паливо, розширення конфлікту або ускладнення дипломатичних контактів із Москвою. Проте в Україні вважають, що подібні аргументи не повинні використовуватися для обмеження права держави на самооборону.
Окрему критику викликали сигнали щодо можливості торгівлі російським дизельним пальним. Київ побоюється, що доходи від такого експорту можуть опосередковано фінансувати виробництво зброї, виплату військовим та подальші атаки на українські території. На думку української влади, послаблення обмежень без чітких умов і гарантій лише продовжить здатність росії вести війну.
Водночас у США лунали заяви на підтримку українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Окремі американські політики та військові експерти називали такі підприємства законними воєнними цілями, якщо вони забезпечують російські війська або сприяють агресії. Це свідчить про відсутність єдиної думки всередині американського політичного середовища щодо подальшої стратегії стосовно росії.
Для Володимира Зеленського ключовим залишається питання довіри. Україна потребує не декларативної нейтральності, а зрозумілої політики, яка змусить Росію припинити бойові дії. Президент вважає, що дипломатія повинна спиратися на силу міжнародного тиску, санкції, військову допомогу та готовність притягнути агресора до відповідальності.
Київ не відкидає переговори й не виступає проти участі Сполучених Штатів у пошуку мирного рішення. Проте українська влада наполягає: мир не може бути досягнутий ціною капітуляції або одностороннього обмеження можливостей України захищати свої міста й громадян. Будь-яка домовленість, яка не враховує причини війни та інтереси постраждалої сторони, ризикує виявитися тимчасовою.
Критика Зеленського на адресу Дональда Трампа демонструє, що Київ прагне чітко окреслити свої «червоні лінії». Україна готова до діалогу, але не погоджується з підходом, за якого від неї очікують поступок, тоді як росія зберігає військові, економічні та політичні можливості для продовження агресії.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможуть Вашингтон і Київ узгодити спільне бачення завершення війни. Для України принципово, щоб Сполучені Штати залишалися не формально нейтральним спостерігачем, а партнером у забезпеченні справедливого миру. Саме тому Володимир Зеленський закликає американську адміністрацію визначитися, на якому боці історії вона хоче залишитися.