Президент України Володимир Зеленський повідомив, що протягом одного тижня російські війська застосували проти України понад три тисячі засобів повітряного нападу. За його словами, до цієї кількості увійшли авіаційні бомби, ракети різних типів і ударні безпілотники. Значна частина дронів, які використовує російська армія, має реактивну складову, що ускладнює їхнє виявлення та перехоплення.
Глава держави наголосив, що російські атаки вкотре були спрямовані не лише на військові об’єкти. Під ударом опинилися житлові будинки, медичні установи, об’єкти цивільної інфраструктури, енергетика та інші споруди, необхідні для нормального життя українців. Зеленський подякував рятувальникам, медикам, поліцейським, комунальним службам і всім працівникам, які ліквідовують наслідки обстрілів та допомагають постраждалим.
Росія збільшила кількість повітряних атак
За оприлюдненою президентом інформацією, лише за один тиждень російська армія випустила близько 1450 керованих авіаційних бомб. Також ворог застосував 75 ракет різних типів і понад 1640 ударних безпілотників. Орієнтовно 60% використаних дронів були реактивними, що свідчить про подальшу зміну тактики російських військ та спроби посилити ефективність масованих атак.
Масштаб застосування озброєння демонструє, що росія продовжує робити ставку на виснаження української системи протиповітряної оборони. Одночасне використання ракет, авіабомб і безпілотників створює додаткове навантаження на підрозділи ППО. Військові змушені реагувати на атаки з різних напрямків, відстежувати численні повітряні цілі та визначати пріоритети для їхнього знищення.
Українська влада наголошує, що для ефективного захисту міст і критичної інфраструктури необхідні додаткові комплекси протиповітряної оборони, ракети до них, а також боєприпаси для бойової авіації. Саме ці питання, за словами Зеленського, залишаються серед головних тем переговорів України з міжнародними партнерами.
Президент зазначив, що координація з європейськими лідерами відбувається практично щодня. Україна працює над новими оборонними пакетами, які мають посилити захист населення, енергетичної системи та інших важливих об’єктів. Окрему увагу приділяють збільшенню можливостей української ППО напередодні періодів, коли російські війська традиційно намагаються завдати ударів по енергетичній інфраструктурі.
Наслідки обстрілів у регіонах України
Зеленський повідомив, що пошуково-рятувальні роботи в Запоріжжі завершилися вранці. Унаслідок російського удару загинули 23 людини, серед них четверо дітей. Для міста ця атака стала однією з найтрагічніших, а рятувальники тривалий час розбирали завали та перевіряли, чи не залишилися під ними люди.
Російські обстріли також зачепили медичний заклад. Удари по лікарнях та інших установах охорони здоров’я створюють особливу небезпеку, адже в таких будівлях перебувають пацієнти, медичний персонал і люди, які не можуть швидко залишити приміщення. Пошкодження медичної інфраструктури додатково ускладнює надання допомоги цивільному населенню.
Окремо глава держави згадав атаки на житлові будинки, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру. Уночі та вранці російські війська продовжили обстріли українських міст. Одним із наслідків стало пошкодження багатоповерхових будинків, складських приміщень і автомобілів. Повідомлялося і про поранених серед цивільних мешканців.
У Слов’янську внаслідок удару по п’ятиповерховому будинку було повністю зруйновано один із під’їздів. На момент повідомлення під завалами могли перебувати люди. Рятувальні служби проводили пошукові роботи, а місцеві органи влади організовували допомогу мешканцям пошкодженого будинку.
Такі атаки мають не лише безпосередні наслідки у вигляді загиблих і поранених. Вони призводять до руйнування житла, перебоїв з електропостачанням, пошкодження доріг, систем зв’язку та підприємств. Для громад, які регулярно перебувають під обстрілами, це означає додаткове навантаження на місцеві бюджети, рятувальні служби та медичну систему.
Україна закликає до взаємних кроків для припинення ударів
Володимир Зеленський заявив, що справжньою причиною війни в Європі є російська агресія. За його словами, Москва має можливість уже зараз припинити удари по українській енергетичній інфраструктурі, однак російське керівництво не демонструє готовності зробити такий крок.
Президент також окреслив позицію України щодо можливого припинення атак на енергетичні об’єкти. Він зазначив, що Україна готова зупинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо росія припинить атаки на українську енергетику. Водночас будь-які домовленості, за його словами, мають бути взаємними, чіткими та підкріпленими реальними гарантіями виконання.
У Києві наголошують, що одностороннє припинення вогню не може гарантувати безпеку цивільного населення, якщо противник продовжить використовувати ракети, авіабомби та ударні дрони. Саме тому Україна наполягає на конкретних механізмах контролю та відповідальності за дотримання можливих домовленостей.
Нічна атака із застосуванням 116 безпілотників стала черговим прикладом масштабного використання росією дронів проти українських міст. Сили протиповітряної оборони змогли збити та подавити 94 повітряні цілі. Однак навіть у разі успішної роботи ППО уламки перехоплених апаратів можуть пошкоджувати будинки, автомобілі та інші об’єкти, а вибухова хвиля створює небезпеку для людей.
Українські військові, рятувальники та медики продовжують працювати в умовах постійної загрози. Підрозділи ППО відбивають атаки, аварійні бригади відновлюють електропостачання, а рятувальники розбирають завали й допомагають постраждалим. Водночас українська влада продовжує переговори з партнерами, щоб отримати додаткові системи захисту неба та засоби для протидії російським повітряним ударам.
Повідомлення про понад три тисячі російських цілей за тиждень свідчить про високий рівень інтенсивності війни. Для України це означає необхідність посилення протиповітряної оборони, підтримки міжнародних партнерів і подальшого захисту критичної інфраструктури. Головним завданням залишається збереження життів людей та мінімізація наслідків російських атак.
Черги на кордоні з Польщею: де утворилися незначні затори