Роксолана Мережко
Президент України Володимир Зеленський заявив, що європейські партнери вже працюють над альтернативами супутниковій системі Starlink. Причиною такого кроку стала можливість обмеження доступу до сервісу, який відіграє важливу роль у забезпеченні стабільного зв’язку в умовах війни. За словами глави держави, питання супутникових комунікацій стало частиною ширшої дискусії про технологічну незалежність Європи та посилення обороноздатності України.
Про це президент повідомив, відповідаючи на запитання журналістів у суботу, 17 жовтня. Він зазначив, що партнери розуміють критичне значення супутникового зв’язку для українських військових, державних служб, рятувальників і цивільної інфраструктури. У разі перебоїв або обмежень альтернативні рішення мають забезпечити безперервний обмін даними, координацію підрозділів і доступ до цифрових сервісів.
Чому Starlink має стратегічне значення
Система Starlink стала одним із ключових інструментів зв’язку в Україні. Її термінали дають змогу підключатися до інтернету навіть там, де пошкоджені наземні мережі, відсутнє стабільне мобільне покриття або електронна інфраструктура зазнала ударів. Для військових це означає можливість підтримувати комунікацію між підрозділами, передавати інформацію та координувати дії в режимі, наближеному до реального часу.
Водночас залежність від однієї супутникової системи створює додаткові ризики. Будь-яке технічне рішення оператора, зміна умов використання або політичні обставини можуть вплинути на доступ користувачів до сервісу. Саме тому Україна та європейські держави зацікавлені у створенні кількох незалежних каналів супутникового зв’язку.
Альтернативи Starlink можуть передбачати використання інших супутникових угруповань, розвиток власної космічної інфраструктури, модернізацію наземних станцій і створення єдиної системи захищеного зв’язку. Важливо, щоб такі рішення були сумісними з наявним обладнанням, могли швидко розгортатися та забезпечували достатню пропускну здатність для військових і цивільних потреб.
Європейський підхід до супутникових технологій поступово змінюється. Якщо раніше космічні проєкти переважно розглядалися як довгострокові наукові або комерційні ініціативи, то тепер вони безпосередньо пов’язані з безпекою. Супутниковий зв’язок, навігація, спостереження за поверхнею Землі та захист даних стали важливими складовими сучасної оборони.
Розробка антибалістичної системи FREJYA
Окремо Володимир Зеленський повідомив про прогрес у розробці антибалістичної системи FREJYA. До створення цього комплексу залучені 10 країн. Така міжнародна участь свідчить про масштаб проєкту та прагнення партнерів об’єднати технологічні, промислові й фінансові можливості для посилення протиповітряної оборони.
Антибалістичні системи призначені для виявлення та перехоплення балістичних цілей, які рухаються з високою швидкістю та можуть змінювати траєкторію. Їхнє знищення потребує складних радарів, потужних обчислювальних систем і перехоплювачів, здатних діяти за лічені хвилини. Для України розвиток таких технологій має особливе значення через постійну загрозу ракетних ударів по містах, енергетичних об’єктах і промислових підприємствах.
Створення FREJYA може стати важливим елементом майбутньої багаторівневої системи захисту повітряного простору. Вона має доповнювати вже наявні комплекси, а не замінювати їх повністю. Поєднання різних засобів протиповітряної та протиракетної оборони дає змогу розподіляти цілі, підвищувати ймовірність перехоплення та зменшувати навантаження на окремі системи.
Міжнародна кооперація у межах проєкту також відкриває можливості для обміну досвідом і спільного виробництва окремих компонентів. У перспективі це може сприяти появі нових робочих місць, розвитку оборонної промисловості та прискоренню впровадження інновацій у сфері безпеки.
Європейська технологічна незалежність
Заяви президента демонструють, що Україна розглядає технологічну співпрацю з Європою як один із напрямів довгострокової безпеки. Йдеться не лише про отримання готових систем, а й про спільне створення рішень, які відповідатимуть реальним потребам країн регіону. Досвід війни показав, що стійкість держави залежить від здатності швидко відновлювати зв’язок, захищати критичну інфраструктуру та протидіяти високоточним атакам.
Пошук альтернатив Starlink і розробка FREJYA мають спільну мету — зменшити критичну залежність від окремих технологій та сформувати надійну систему захисту. Для України це питання практичної безпеки вже сьогодні, а для європейських партнерів — можливість побудувати більш автономну технологічну екосистему.
Очікується, що подальші деталі щодо характеристик альтернативних супутникових систем, термінів їхнього запуску та етапів створення FREJYA будуть оприлюднені після завершення відповідних домовленостей. Водночас сам факт участі кількох держав у таких проєктах свідчить про посилення спільної роботи у сфері космічних технологій, зв’язку та протиракетної оборони.