Зеленський готовий до виборів після 60 днів перемир’я: пояснення Потураєва

Питання можливого проведення виборів в Україні знову опинилося в центрі політичної дискусії після заяви президента Володимира Зеленського про готовність до виборчого процесу за умови, якщо росія погодиться на 60-денне перемир’я. Народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв в інтерв’ю Radio NV пояснив, що слова глави держави слід розглядати не як оголошення конкретної дати виборів, а як демонстрацію готовності України рухатися до демократичних процедур після створення належних умов.

За словами політика, ключовим у цій ситуації є саме припинення вогню. Вибори під час активних бойових дій неможливі не лише через загрозу життю громадян, а й через неможливість забезпечити рівний доступ до голосування для всіх виборців. Частина українців перебуває на тимчасово окупованих територіях, мільйони громадян стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон, а значна кількість військовослужбовців захищає державу на фронті.

Що означає заява Зеленського про вибори після перемир’я

Готовність президента до виборів не означає автоматичного старту кампанії одразу після оголошення 60-денного перемир’я. Йдеться передусім про політичний сигнал міжнародним партнерам і українському суспільству: Україна не відмовляється від демократичних принципів і готова відновити повноцінний виборчий процес, щойно це стане юридично та організаційно можливим.

Водночас навіть тривале припинення вогню саме по собі не вирішує всіх проблем. Для проведення виборів необхідно гарантувати безпеку виборців, членів виборчих комісій, спостерігачів та працівників органів влади. Потрібно також відновити або створити виборчу інфраструктуру в регіонах, які постраждали від бойових дій, визначити порядок голосування військових і громадян за кордоном, а також забезпечити оновлення виборчих списків.

Окремим питанням залишається участь громадян із тимчасово окупованих територій. Українська влада має гарантувати їм право голосу, однак організувати безпечне та достовірне голосування в умовах окупації неможливо. Тому проведення виборів вимагатиме не лише політичного рішення, а й складної підготовчої роботи, змін до законодавства та узгоджених дій державних інституцій.

Микита Потураєв фактично звертає увагу на те, що президентська заява була зроблена в контексті дискусії про умови завершення війни. Російська сторона неодноразово намагається використовувати тему виборів в Україні для поширення тез про нібито втрату легітимності української влади. Натомість Київ наголошує: легітимність державного керівництва під час воєнного стану визначається Конституцією та чинним законодавством, а не заявами держави-агресора.

Чому вибори під час воєнного стану залишаються неможливими

В Україні діє особливий правовий режим воєнного стану, за якого проведення президентських, парламентських та місцевих виборів не допускається. Це обмеження пов’язане не з бажанням влади уникнути волевиявлення громадян, а з необхідністю забезпечити безперервність управління державою під час повномасштабної агресії.

Організація виборів в умовах регулярних обстрілів створила б масштабні ризики. Неможливо гарантувати, що всі виборчі дільниці працюватимуть одночасно, що виборці зможуть безпечно дістатися місць голосування, а результати не будуть спотворені через відсутність доступу до окремих населених пунктів. Додатковою проблемою є кібербезпека, захист державних реєстрів та протидія інформаційним операціям росії.

Особливу увагу необхідно приділити військовослужбовцям. Українські захисники мають зберегти право голосу, але організація їхнього волевиявлення потребує спеціального механізму. Йдеться про доступ до дільниць, таємницю голосування, можливість голосувати військовим підрозділам, які перебувають у зоні бойових дій, і недопущення тиску на військових.

Не менш складним є питання громадян, які перебувають за межами України. Для них потрібно забезпечити достатню кількість виборчих дільниць або запровадити інші законні механізми голосування. Водночас держава має перевірити виборчі списки, протидіяти фальсифікаціям і врахувати, що частина українців може не мати чинних документів або доступу до консульських установ.

Які умови потрібні для чесного виборчого процесу

Якщо перемир’я триватиме 60 днів, цього періоду може бути недостатньо для повноцінної підготовки загальнонаціональних виборів. Навіть за відсутності активних бойових дій необхідно провести політичні консультації, визначити формат виборів, ухвалити необхідні законодавчі зміни та організувати роботу Центральної виборчої комісії. Також важливо забезпечити рівні можливості для всіх кандидатів і політичних сил.

Чесні вибори потребують не лише тиші на фронті, а й стійких державних інституцій. Громадяни повинні розуміти, як саме відбуватиметься голосування, де вони зможуть проголосувати, як буде захищено їхні персональні дані та яким чином оскаржувати можливі порушення. Без зрозумілих правил результати виборів можуть стати предметом внутрішніх конфліктів і нових інформаційних атак.

Важливим фактором є і стан медіапростору. Під час війни українські медіа працюють під значним тиском, а росія активно поширює дезінформацію. Напередодні виборів необхідно гарантувати доступ громадян до різних політичних позицій, прозоре фінансування кампаній і ефективний контроль за політичною рекламою. Виборці мають отримувати перевірену інформацію, а не повідомлення, створені для маніпуляції або розколу суспільства.

Тому слова Зеленського, які прокоментував Микита Потураєв, варто сприймати як підтвердження принципової позиції України: вибори відбудуться тоді, коли буде забезпечено безпеку та дотримано законодавчих вимог. 60-денне перемир’я може стати важливим кроком до політичного врегулювання, але не скасовує необхідності ретельної підготовки.

Для України принципово важливо, щоб майбутні вибори були не формальністю і не результатом зовнішнього тиску, а справжнім волевиявленням громадян. Саме тому питання їх проведення має вирішуватися з урахуванням безпеки, конституційних норм, прав військових, переселенців, громадян за кордоном та мешканців звільнених територій. Лише за таких умов виборчий процес зможе зміцнити легітимність держави та суспільну довіру.