Зеленський анонсував три нові оборонні проєкти з Норвегією

Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку трьох нових оборонних проєктів у партнерстві з Норвегією. Спільна робота зосереджена на посиленні протиповітряної оборони, захисті українських міст від російських ударних безпілотників, а також розвитку супутникового зв’язку. За словами глави держави, один із напрямів може дати перший практичний результат уже протягом півтора-двох місяців.

Під час зустрічі з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере українська сторона обговорила подальше поглиблення двосторонньої співпраці. Окрему увагу приділили оборонним потребам України, яка щодня протистоїть ракетним атакам і масованим ударам дронами. До переговорів також долучилися представники норвезької компанії Kongsberg, що має значний досвід у розробці систем протиповітряної та протиракетної оборони.

Які оборонні проєкти Україна реалізує спільно з Норвегією

Володимир Зеленський зазначив, що Україна та Норвегія наразі працюють одразу над трьома напрямами. Їхня мета — створити ефективніші інструменти для захисту цивільного населення, критичної інфраструктури та військових об’єктів від російських атак. Президент наголосив, що партнери бачать позитивну динаміку в переговорах і вже мають конкретні напрацювання.

Перший проєкт стосується посилення захисту від ударних безпілотників, зокрема від дронів типу «Шахед». Саме такі апарати росія регулярно використовує для атак на українські міста, енергетичні об’єкти, промислові підприємства та транспортну інфраструктуру. Очікується, що перший відчутний результат у межах цього напряму може з’явитися вже через півтора-два місяці. Йдеться про прискорення роботи над рішеннями, які допоможуть своєчасно виявляти, супроводжувати та знешкоджувати ворожі цілі.

Другий проєкт має назву FREYJA. Наразі сторони послідовно працюють над його розвитком і підготовкою до наступних етапів. Цей напрям пов’язаний із перспективними можливостями для протиповітряної та протиракетної оборони. Для України особливе значення має створення багаторівневої системи захисту, здатної реагувати на різні типи загроз — від низьковисотних безпілотників до складніших повітряних цілей.

Третій напрям охоплює ППО та супутниковий зв’язок. Сучасна оборона потребує не лише ракетних комплексів чи засобів радіоелектронної боротьби, а й надійної системи обміну даними. Супутникові технології можуть забезпечувати стійкий зв’язок між різними підрозділами, допомагати передавати інформацію про повітряну обстановку та підтримувати координацію в умовах пошкодження наземної інфраструктури.

Президент підкреслив, що спільні проєкти з Норвегією мають не декларативний, а практичний характер. Україна зацікавлена в тому, щоб домовленості якнайшвидше переходили до розробки, випробувань і подальшого застосування. Для цього важливими є участь технологічних компаній, обмін досвідом і погодження фінансових механізмів.

Норвегія посилює підтримку України в оборонній та енергетичній сферах

Під час переговорів українська делегація також провела зустрічі з представниками парламенту Норвегії. Володимир Зеленський подякував норвезьким політичним силам за підтримку України та збереження широкої міжпартійної єдності. За його словами, така позиція демонструє послідовність норвезької політики щодо допомоги українцям у протистоянні російській агресії.

Окремою темою став пакет енергетичної підтримки. Російські обстріли систематично завдають шкоди електростанціям, мережам розподілу та іншій критичній інфраструктурі. Через це Україна потребує додаткового обладнання, резервних джерел живлення, трансформаторів і ресурсів для швидкого відновлення пошкоджених об’єктів.

Енергетична допомога має особливе значення напередодні складних періодів, коли навантаження на систему зростає. Надійне електропостачання безпосередньо впливає на роботу лікарень, підприємств, шкіл, пунктів незламності та служб, які забезпечують життєдіяльність міст. Саме тому питання захисту енергетики залишається одним із ключових у міжнародних переговорах України.

Під час спілкування з норвезькими партнерами також порушували питання, пов’язані з українськими дітьми. Йшлося про їхнє повернення, безпечні умови навчання, облаштування укриттів і реалізацію автобусних програм. Для України важливо, щоб навіть в умовах повномасштабної війни діти могли навчатися у максимально захищеному середовищі.

Облаштування шкільних укриттів є частиною ширшої політики цивільного захисту. У багатьох громадах укриття стали необхідною умовою для очного навчання, адже повітряні тривоги можуть тривати годинами. Допомога міжнародних партнерів дає змогу ремонтувати захисні споруди, забезпечувати їх необхідним обладнанням і створювати безпечніші умови для школярів та педагогів.

Україна розраховує на допомогу у покритті бюджетного дефіциту

Ще одним важливим питанням під час переговорів із Норвегією стала фінансова підтримка України. Володимир Зеленський повідомив, що українській стороні необхідно закрити дефіцит бюджету на поточний фінансовий рік. За його словами, після проведеної роботи з європейськими партнерами залишається потреба у фінансуванні в розмірі 3,5 мільярда євро, або приблизно 4,1 мільярда доларів.

Бюджетний дефіцит формується через масштабні витрати на оборону, соціальні виплати, відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримку економіки. Водночас повномасштабна війна обмежує можливості держави отримувати достатні доходи від внутрішньої економічної діяльності. Саме тому міжнародна фінансова допомога залишається необхідною умовою стабільності української держави.

Глава держави зазначив, що питання додаткового фінансування було порушене перед норвезькими колегами. Наразі триває діалог щодо можливої підтримки. Українська сторона розраховує, що Норвегія й надалі братиме участь у допомозі, яка охоплює не лише військову та енергетичну сфери, а й бюджетні потреби.

Загалом нові домовленості демонструють, що співпраця України та Норвегії розширюється одразу за кількома напрямами. Йдеться про розвиток оборонних технологій, захист від безпілотників, перспективну систему FREYJA, супутниковий зв’язок, енергетичну стійкість і підтримку українських дітей. Важливим результатом переговорів має стати перехід від політичних заяв до конкретних технічних рішень та фінансових програм.

Для України особливо цінним є те, що Норвегія підтримує довгостроковий підхід. Захист повітряного простору потребує системної роботи, адже росія постійно змінює тактику атак і вдосконалює використання безпілотників. Тому спільні розробки, сучасні засоби зв’язку та обмін технологічним досвідом можуть посилити спроможності української оборони вже найближчим часом.