Пономарьова Мар'яна
Експерт із соціальної та економічної політики, колишній віцепрем’єр-міністр України Павло Розенко розкритикував підходи влади до захисту Києва від російських дронів і ракет. На його думку, питання безпеки столиці не можна зводити лише до персональної відповідальності мера Віталія Кличка, адже протиповітряна та протиракетна оборона потребують узгоджених дій державних органів, військового командування і міської влади.
Під час публічного виступу Розенко звернув увагу на те, що Київ залишається однією з головних цілей російських атак. Столиця регулярно переживає повітряні тривоги, удари безпілотників і ракетні обстріли, а мешканці змушені проводити час в укриттях. Водночас експерт поставив під сумнів ефективність рішень, які мали посилити захист міста, зокрема програми «Чисте небо».
Захист Києва від шахедів і ракет
За словами Павла Розенка, на програму, пов’язану із захистом столиці від повітряних загроз, із міського бюджету спрямували 200 млн грн. Однак, як зазначив експерт, минув значний час, а суспільство досі не побачило зрозумілого результату використання цих коштів. Він наголосив, що мешканці Києва мають право знати, які саме засоби придбали, де їх розмістили та наскільки вони вплинули на безпеку міста.
Розенко заявив, що через півтора року після початку фінансування програми питання захисту столиці від «шахедів» і ракет залишається відкритим. На його думку, відсутність публічного звіту породжує недовіру та створює враження, що відповідальні структури намагаються перекласти провину одна на одну.
Експерт окремо наголосив, що протидія повітряним атакам не може бути виключно проблемою Київської міської військової адміністрації або мера столиці. Система оборони Києва залежить від рішень на державному рівні, роботи сил протиповітряної оборони, розподілу військових ресурсів і координації між різними відомствами. Тому, за його словами, оцінювати ситуацію потрібно комплексно, а не шукати одного винного.
Водночас Розенко поставив емоційне запитання: чому після кількох років повномасштабної війни над столицею все ще можуть пролітати ворожі безпілотники, а мешканці не мають відчуття повної захищеності. Він підкреслив, що кияни очікують не лише заяв про підготовку, а й конкретних результатів: ефективної оборони, доступних укриттів, зрозумілої системи оповіщення та оперативного відновлення пошкодженої інфраструктури.
Експерт також звернув увагу на суспільне сприйняття проблеми. Коли після атаки виникають перебої зі світлом, водою, теплом або транспортом, відповідальність часто автоматично покладають на міську владу. Проте частина таких наслідків є прямим результатом ударів по об’єктах критичної інфраструктури. Це, на думку Розенка, не означає, що посадовці не повинні звітувати, але вимагає чесного розподілу відповідальності між усіма рівнями влади.
Затримка платежів місцевим бюджетам
Окремо Павло Розенко розкритикував дії уряду, пов’язані з перерахуванням коштів місцевим бюджетам. Він заявив, що казначейські платежі для громад приблизно на місяць затримувалися. Така ситуація, за його словами, негативно позначилася не тільки на роботі органів місцевого самоврядування, а й на підприємствах, які виконують замовлення для міст.
Як пояснив експерт, приватні компанії та підрядники могли виконати роботи, однак не отримували своєчасної оплати. Через це частина підприємств була змушена скорочувати діяльність або призупиняти виконання нових завдань. У підсумку затримка бюджетних коштів впливає на цілий ланцюг: від міських програм і ремонту інфраструктури до зарплат працівників та стабільності місцевого бізнесу.
Розенко закликав не протиставляти державний і місцеві бюджети в умовах війни. Він звернув увагу на те, що громади одночасно фінансують цивільний захист, підтримують військових, ремонтують пошкоджені об’єкти, забезпечують роботу комунальних служб і готуються до опалювального сезону. Якщо кошти затримуються, міста втрачають можливість своєчасно виконувати зобов’язання.
Експерт також порушив питання пріоритетів державних видатків. На його думку, влада має пояснювати суспільству, чому одні масштабні програми отримують фінансування без затримок, тоді як місцеві бюджети стикаються з блокуванням платежів. Він згадав витрати на загальнонаціональні інформаційні проєкти та соціальні ініціативи, наголосивши, що в період війни особливо важливо забезпечити баланс між державними та муніципальними потребами.
Водночас Розенко підкреслив, що проблема стосується не лише Києва. Затримки платежів можуть створювати труднощі для громад у різних регіонах України. Для прифронтових і великих міст це особливо критично, адже вони мають значні витрати на безпеку, відновлення, медицину, транспорт і підтримку внутрішньо переміщених людей.
Комунальники та енергетики працюють після атак
Павло Розенко закликав окремо оцінювати роботу комунальних підприємств, енергетиків та аварійних служб. Після російських атак саме ці працівники одними з перших вирушають на пошкоджені об’єкти, розбирають завали, ремонтують мережі та повертають місту базові послуги. Часто роботи проводяться під час повітряних тривог і за складних погодних умов.
За словами експерта, після масштабних обстрілів Київ нерідко в короткі терміни відновлює електропостачання, водопостачання та роботу критичної інфраструктури. Це потребує значних ресурсів, професійної підготовки й постійної готовності до надзвичайних ситуацій. Тому, на його думку, суспільство має не лише вимагати пояснень від посадовців, а й визнавати внесок фахівців, які щодня забезпечують життєдіяльність столиці.
Разом із тим подяка комунальникам не скасовує необхідності контролю за бюджетними видатками. Містяни мають розуміти, як використовують гроші на аварійні роботи, закупівлю обладнання, укріплення мереж і підготовку до нових атак. Прозорість у цій сфері є важливою умовою довіри до міської влади та державних установ.
Окремою проблемою залишається енергетична інфраструктура Києва. Вона формувалася протягом десятиліть і значною мірою має складну централізовану структуру. Її неможливо швидко перебудувати за кілька місяців, особливо в умовах постійних обстрілів і дефіциту обладнання. Саме тому підготовка до опалювального сезону в столиці потребує довгострокового планування, резервних потужностей та узгоджених дій центральної і міської влади.
Розенко зазначив, що досвід Києва не можна механічно порівнювати з іншими містами, зокрема Харковом або Житомиром. У кожного населеного пункту різна конфігурація мереж, масштаби споживання, стан об’єктів і рівень пошкоджень. Відповідно, рішення щодо енергетичної безпеки мають враховувати місцеві умови, а не будуватися лише на загальних заявах.
Критика Павла Розенка фактично зводиться до вимоги чіткої відповідальності та відкритого звітування. Кияни очікують пояснень щодо програми «Чисте небо», захисту столиці від безпілотників і ракет, руху бюджетних коштів та готовності міської інфраструктури до зими. Водночас ефективна безпека Києва неможлива без співпраці між урядом, військовими, міською владою, комунальними службами та громадянами.