Внесення квартири до Держреєстру: кому з українців не треба платити

Багато українців досі мають документи на житло в старому паперовому форматі БТІ або просто не перевірили, чи їхня квартира внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). На перший погляд це не створює проблем у повсякденному житті, але в умовах воєнного стану та активної цифровізації державних послуг відсутність запису в реєстрі суттєво ускладнює доступ до допомоги, продажу або оформлення спадщини. У статті розповімо, кому не доведеться платити за внесення квартири до Держреєстру, куди звертатися і які кроки виконати, щоб уникнути зайвих витрат і ризиків.

Навіщо вносити квартиру до реєстру

Запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно — це не лише формальність. Електронні дані полегшують будь-які операції з нерухомістю: продаж через застосунок Дія, отримання державної допомоги (наприклад, програми відновлення), оформлення кредитів або передача майна у спадок. Також електронний реєстр захищає інформацію від фізичного знищення архівів під час обстрілів та інших надзвичайних ситуацій.

Без відповідного запису власник часто стикається зі значними бюрократичними перешкодами: нотаріус може вимагати додаткових довідок, операції з нерухомістю стають повільнішими, а покупець — обережнішим через ризики, пов’язані з юридичним минулим обʼєкта. Тому перевірка статусу у реєстрі — перший і ключовий крок для власників житла.

Кому не треба платити

Найважливіше правило: якщо йдеться про просте перенесення або актуалізацію даних зі старих паперових архівів БТІ у ДРРП (документи, оформлені до 2013 року), ця послуга зазвичай надається безкоштовно. Держава не стягує адміністративний збір за таку актуалізацію документів — це стосується випадків, коли реєстрація лише фіксує вже існуюче право власності в електронній системі.

Крім того, у деяких ситуаціях діють пільги або спеціальний порядок обробки документів: наприклад, для майна з прифронтових територій введено принцип екстериторіальності — оформити документи можна в будь-якому куточку України, що значно спрощує процедуру для постраждалих регіонів. Також можуть бути окремі пільги або спрощені процедури для соціально вразливих категорій громадян; проте конкретні пільги і їх умови слід уточнювати у ЦНАП або у нотаріуса перед подачею заяви.

Куди звертатися та скільки це коштує

Найшвидший і зручний шлях для багатьох — портал або застосунок Дія, де послуга реєстрації нерухомості максимально автоматизована: система підтягує наявні цифрові дані, а власникові потрібно лише додати скан-копії старих документів і підписати заяву електронним підписом. Якщо цифрових архівів немає або ви віддаєте перевагу особистому спілкуванню, звертайтеся до найближчого ЦНАПу або до приватного нотаріуса.

Що рекомендується мати при собі: паспорт, ідентифікаційний код та оригінал документа про право власності (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про спадщину або інший первинний документ). За відсутності оригіналів нотаріус або органи реєстрації підкажуть, які документи потрібно відновити або додати.

Щодо вартості: перенесення даних зі старих папок БТІ у новий реєстр зазвичай безплатне. Якщо потрібні прискорені послуги, вони оплачуються: стандартна реєстрація в межах кількох робочих днів може коштувати у межах кількох сотень гривень (орієнтовно 300–350 грн), тоді як екстрене миттєве оформлення має значно вищу вартість і може сягати десятків тисяч гривень для термінових випадків. Тому перед тим, як платити додатково, зважте, чи дійсно потрібен терміновий режим.

Наостанок поради: перевірте стан запису у ДРРП онлайн або через Дію, збережіть електронний витяг як доказ, а в разі сумнівів зверніться за консультацією до юриста з нерухомості. Це допоможе уникнути фінансових втрат і захистити ваше право власності від несподіваних ризиків у майбутньому.