Всеволод Чабанець
Підготовка Києва до опалювального сезону може бути значно слабшою, ніж це раніше декларували столичні комунальні підприємства. Депутат Київської міської ради Андрій Вітренко заявив, що фактичний рівень готовності міської інфраструктури не відповідає звітам про стовідсоткове завершення необхідних робіт. За його словами, перші російські атаки вже показали, наскільки вразливими залишаються системи електропостачання, водопостачання та теплопостачання столиці.
Особливе занепокоєння, як зазначив депутат, викликає недостатній розвиток децентралізованої генерації. Йдеться про когенераційні установки, здатні одночасно виробляти електроенергію і тепло. Таке обладнання має допомогти критичній інфраструктурі працювати навіть у разі пошкодження великих енергетичних об’єктів або тривалих перебоїв із централізованим електропостачанням.
Вітренко оцінив готовність Києва до опалювального сезону
В ефірі українського телеканалу Андрій Вітренко розповів, що раніше місто звітувало про повну готовність до зими. Водночас після перших ударів по енергетичній інфраструктурі мешканці Києва зіткнулися з перебоями у роботі комунальних систем. Це, на думку депутата, свідчить про розрив між офіційними показниками та реальним станом підготовки.
Вітренко оцінив підготовку столиці до опалювального сезону як незадовільну. Він наголосив, що формальні звіти не можуть бути єдиним критерієм готовності міста, адже в умовах повномасштабної війни необхідно враховувати здатність інфраструктури працювати після ракетних і дронових атак, а також у періоди тривалого дефіциту електроенергії.
За словами депутата, прийнятним можна було б вважати рівень підготовки щонайменше у 60 відсотків. Проте, за його оцінкою, місто не досягло і цього показника. Такі висновки він пов’язує насамперед із проблемами резервного живлення та недостатньою кількістю об’єктів, здатних автономно підтримувати роботу теплової інфраструктури.
Ситуація ускладнюється тим, що опалення багатоповерхових будинків залежить не лише від роботи теплових станцій. Для стабільного проходження зими необхідні електроенергія для насосів, водопостачання, функціонування диспетчерських систем і безперервна робота аварійних служб. Пошкодження будь-якої з цих ланок може призвести до перебоїв у подачі тепла.
Києву бракує когенераційних потужностей
Однією з ключових проблем столичної підготовки Андрій Вітренко назвав нестачу когенераційних установок. Вони мають стратегічне значення для Києва, оскільки дають змогу виробляти тепло та електроенергію безпосередньо поблизу споживачів. У разі пошкодження магістральних мереж це може скоротити залежність окремих районів від централізованої системи.
За наведеними депутатом даними, місту необхідно близько 200 МВт когенераційних потужностей. Наразі встановлено лише 56 МВт. Таким чином, наявний обсяг становить приблизно 28 відсотків від потреби, а дефіцит до необхідного показника сягає 144 МВт.
Різниця між необхідним і фактично встановленим обсягом є критичною, особливо напередодні холодного періоду. Когенерація не здатна повністю замінити великі теплоелектроцентралі, однак вона може стати важливим резервом для лікарень, водоканалів, пунктів обігріву, житлових масивів і підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста.
Водночас встановлення такого обладнання у Києві має низку технічних складнощів. Щільна забудова, обмежений простір для розміщення установок, зношені інженерні мережі та потреба у швидкому підключенні до міських систем суттєво ускладнюють реалізацію проєктів. Крім того, нові об’єкти генерації мають бути захищені від можливих атак і забезпечені запасами пального.
Окремим викликом залишається розподіл когенераційних установок між різними районами столиці. Якщо обладнання зосереджене лише в окремих частинах міста, це не гарантує рівномірної стійкості всієї системи. Для підвищення надійності необхідна мережа локальних джерел живлення, які зможуть працювати незалежно одне від одного.
Ризики для опалення та критичної інфраструктури
Перші російські обстріли вже продемонстрували, що енергетична система України залишається однією з головних цілей ворога. Удари по об’єктах генерації, підстанціях і лініях електропередач можуть мати наслідки не лише для електропостачання. Через зупинку насосного обладнання та автоматики без електроенергії можуть виникати проблеми з подачею води й тепла.
Для Києва це особливо важливо через велику кількість населення та масштаб житлового фонду. Будь-яка аварія в холодний період потребує швидкої реакції, адже зниження температури в мережах може спричинити замерзання труб і пошкодження внутрішньобудинкових систем. Тому резервні джерела енергії мають бути готовими до роботи не лише під час короткочасних відключень, а й у разі тривалих надзвичайних ситуацій.
Окрім когенерації, місту потрібні достатні запаси пального для генераторів, справні теплові мережі, резервне обладнання та чіткі алгоритми дій для комунальних служб. Важливо також забезпечити координацію між енергетиками, теплопостачальними підприємствами, рятувальниками та місцевою владою. Саме від швидкості ухвалення рішень залежатиме, наскільки оперативно вдасться відновити послуги після можливих пошкоджень.
Своєю чергою, мешканцям столиці радять заздалегідь подбати про базову готовність до можливих перебоїв. Йдеться про запас питної води, ліхтарі, заряджені павербанки, теплий одяг і необхідні ліки. Такі заходи не вирішують системних проблем, однак можуть допомогти пережити перші години або добу після аварії.
Заява Андрія Вітренка фактично ставить під сумнів офіційні оцінки готовності Києва до опалювального сезону. Якщо наведені ним дані відповідають дійсності, столиця входить у зиму з істотним дефіцитом резервних енергетичних потужностей. Подальше встановлення когенераційних установок, захист критичних об’єктів і перевірка реальної готовності комунальних підприємств залишаються одними з головних завдань міської влади.