У Сеулі розкритикували вибачення України через полонених КНДР

У Сеулі розкритикували вибачення України у справі про розголошення інформації щодо двох військовополонених із КНДР. Південнокорейська сторона вважає, що пояснення Києва та передані вибачення не відповідали рівню очікувань, який сформувався після публічної заяви про можливу передачу північнокорейських військових до Південної Кореї.

Ситуація спричинила дипломатичну напругу між Україною та Південною Кореєю. У Сеулі наголошують, що питання стосується не лише протоколу чи інформаційної політики, а й безпеки самих полонених та їхніх родичів. Частина сімей військовослужбовців перебуває на території Північної Кореї, де будь-яка інформація про участь громадян у війні проти України може мати серйозні наслідки.

У Сеулі заявили, що вибачення України були недостатніми

Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон повідомив, що підтримував постійний контакт із главою МЗС України Андрієм Сибігою. За його словами, український міністр пояснив складність ситуації та передав вибачення від української сторони.

Водночас очільник південнокорейського зовнішньополітичного відомства заявив, що отримане повідомлення не відповідало очікуваному рівню. Він підкреслив, що Сеул розраховував на більш чітку реакцію та повніше пояснення обставин, за яких інформація про полонених стала публічною.

Південна Корея вважає, що Україна мала суворіше дотримуватися домовленостей про конфіденційність. У Сеулі стверджують, що така домовленість існувала від початку обговорення питання щодо двох військових КНДР. Її метою було не допустити ідентифікації полонених та зменшити ризики для їхніх рідних, які залишаються в Північній Кореї.

За словами Чо Хьона, саме українська сторона раніше просила не розкривати відповідні дані. Тому публічна згадка про можливу передачу полонених до Сеула була сприйнята як порушення попередньо узгодженого підходу. Південнокорейський уряд тепер очікує від Києва додаткових пояснень щодо того, хто ухвалив рішення про розголошення інформації та з яких причин.

Окремо міністр зазначив, що Сеул готовий вжити рішучих заходів у відповідь. Водночас він не повідомив про остаточне рішення щодо конкретних дипломатичних кроків. У Південній Кореї обговорюють кілька варіантів реагування, зокрема можливе відкликання посла з України. Таку пропозицію озвучили під час засідання парламенту.

Як виникла суперечка щодо полонених із КНДР

Двоє північнокорейських військових потрапили в полон до українських сил у січні 2025 року на території Курської області росії. Українська сторона повідомляла, що військовослужбовці КНДР брали участь у бойових діях на боці росії. Їхнє взяття в полон стало одним із найбільш помітних свідчень залучення північнокорейських військових до війни проти України.

Згодом виникло питання щодо подальшої долі полонених. Південна Корея розглядала можливість їхнього прийняття, оскільки громадяни КНДР можуть претендувати на захист та особливий статус у разі відмови повертатися до Північної Кореї. Українська влада, зі свого боку, наголошувала на необхідності діяти відповідно до міжнародного права та забезпечити військовополоненим належне ставлення.

Після публічної заяви президента України Володимира Зеленського про передачу або можливість передачі північнокорейських військових Сеул висловив невдоволення. Президент Південної Кореї Лі Дже Мен звинуватив Україну в недотриманні домовленостей щодо нерозголошення. У корейському уряді наполягають, що конфіденційність мала зберігатися до моменту узгодження спільної позиції.

Українська сторона не погодилася з такою оцінкою. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що домовленості із Сеулом про повне приховування інформації щодо місця перебування полонених не існувало. Він також наголосив, що замовчування даних про військовополонених не відповідало б інтересам України та принципам відкритої демократичної комунікації.

Таким чином, сторони по-різному трактують сам факт попередніх домовленостей. Для Південної Кореї головним є захист полонених та їхніх родичів, тоді як Україна наголошує на прозорості й необхідності інформувати міжнародну спільноту про участь військових КНДР у війні росії проти України.

Чому Сеул прагне дипломатичного врегулювання

Попри жорстку критику, Південна Корея не заявляє про намір розірвати або суттєво погіршити відносини з Україною. Міністр Чо Хьон підкреслив, що Сеул прагне вирішити конфлікт дипломатичним шляхом. Для корейської сторони важливо отримати повне пояснення обставин та гарантії, що подібна ситуація не повториться.

Водночас міністр висловив власне припущення щодо мотивів українського керівництва. Він зауважив, що президент України міг прагнути продемонструвати Організації Об’єднаних Націй дотримання принципів ліберальної демократії та відкритості. Чо Хьон наголосив, що це лише його особиста інтерпретація, а не офіційно підтверджена причина публічної заяви Києва.

Для України ця історія також має важливе міжнародне значення. Участь північнокорейських військових у війні на боці росії посилює аргументи Києва щодо розширення воєнної співпраці між Москвою та Пхеньяном. Публічність таких фактів допомагає привертати увагу інших держав до масштабів підтримки, яку росія отримує від КНДР.

Однак дипломатичні наслідки розголошення можуть ускладнити взаємодію України та Південної Кореї. Сеул є важливим партнером Києва у питаннях політичної підтримки, гуманітарної допомоги та відновлення. Тому обом країнам необхідно знайти баланс між правом суспільства знати про перебіг війни та захистом конфіденційної інформації про військовополонених.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від готовності сторін провести додаткові консультації. Україна, ймовірно, надаватиме пояснення щодо своїх дій, а Південна Корея оцінюватиме, чи є вони достатніми для відновлення довіри. Поки що Сеул не відмовляється від дипломатичного діалогу, але дає зрозуміти, що питання полонених із КНДР вважає надзвичайно чутливим.