За оцінкою представника НАТО, у вересні російська армія зазнала понад 50 тисяч втрат у війні проти України. Йдеться про військовослужбовців, які загинули або були поранені під час бойових дій. Із цієї кількості близько 28 тисяч, ймовірно, могли загинути. Для порівняння, втрати українських Сил оборони за аналогічний період оцінюють приблизно у 5 тисяч військових.
Оприлюднені цифри є оцінкою, а не офіційним звітом із повним переліком загиблих і поранених. Водночас вони демонструють масштаб бойових дій на фронті та високу ціну спроб російських військ просунутися на українській території. Дані озвучив високопоставлений військовий представник НАТО, який спілкувався на умовах анонімності.
Втрати росії у вересні могли перевищити 50 тисяч військових
За словами представника Альянсу, протягом вересня росія втратила в Україні більш як 50 000 військових убитими та пораненими. Приблизно 28 000 із них могли припасти на загиблих. Таким чином, частка безповоротних втрат російської армії залишається надзвичайно високою навіть за умов, коли окупаційні війська продовжують поповнювати підрозділи новими військовослужбовцями.
Російське командування, за оцінками західних посадовців, намагається зберігати наступальний тиск завдяки використанню значної кількості особового складу. Піхотні групи часто відправляють на складні ділянки фронту невеликими хвилями, змушуючи військових рухатися через території, які перебувають під постійним спостереженням українських безпілотників. Такі райони фактично перетворюються на небезпечні зони, де війська стикаються з ударами дронів, мінними загородженнями, артилерією та іншими засобами ураження.
Висока інтенсивність бойових дій впливає не лише на кількість загиблих, а й на число поранених. Частина російських військових отримує травми, які можуть надовго вивести їх зі служби або повністю унеможливити повернення на фронт. Тому загальні втрати армії охоплюють значно ширшу категорію, ніж лише підтверджені загиблі.
Українська сторона за той самий місяць, за оцінкою НАТО, могла втратити близько 5 тисяч військових убитими та пораненими. Співвідношення, наведене представником Альянсу, свідчить про значно вищу ціну російських наступальних дій. Водночас точні дані щодо втрат обох армій залишаються предметом окремих розвідданих і можуть уточнюватися після завершення бойових операцій.
Чому російська армія зазнає значних втрат
Однією з головних причин великих втрат є тактика, за якої російське командування намагається досягати локальних просувань ціною значної кількості особового складу. Підрозділи можуть здійснювати повторні атаки на добре укріплені позиції, навіть якщо попередні штурми не дали очікуваного результату. Для таких дій окупаційні війська залучають піхоту, бронетехніку, артилерію та безпілотні системи.
Українська оборона спирається на розгалужену систему спостереження й ураження. Безпілотники допомагають виявляти пересування штурмових груп, коригувати артилерійський вогонь і завдавати ударів по техніці та місцях зосередження військових. Мінні поля та інженерні укріплення сповільнюють просування, змушуючи російські сили рухатися передбачуваними маршрутами.
Додатковим чинником залишаються удари українських сил по військовій і паливній інфраструктурі на території росії. Ураження нафтопереробних підприємств, складів, логістичних об’єктів і центрів обробки даних здатне ускладнювати забезпечення армії, ремонт техніки та управління військами. Такі атаки не завжди безпосередньо відображаються у статистиці втрат, однак впливають на спроможність російських підрозділів вести тривалі наступальні операції.
За наведеними оцінками, українським військам також вдалося повернути під контроль понад 125 квадратних кілометрів території. Це може свідчити про те, що російські наступальні дії не дали кремлю повного результату, якого очікували від масштабного залучення сил. Водночас ситуація на фронті залишається складною, а окремі напрямки продовжують бути осередками запеклих боїв.
Росія не розкриває офіційних даних про загиблих
Російська влада не публікує повної інформації про кількість військових, які загинули або були поранені в Україні. Так само немає відкритих достовірних даних про кількість новобранців, залучених до армії протягом окремих місяців. Через це міжнародні оцінки базуються на розвідувальній інформації, аналізі бойових дій, супутникових даних, повідомленнях із фронту та інших джерелах.
Відсутність офіційної статистики дає російській владі змогу приховувати реальний масштаб проблем. Родичі загиблих нерідко отримують інформацію із запізненням, а дані про зниклих безвісти можуть тривалий час не вноситися до відкритих реєстрів. Це ускладнює незалежну перевірку заяв і створює умови для маніпуляцій із цифрами.
Окремі британські оцінки також вказували на надзвичайно високі добові втрати російської армії. Зокрема, 27 вересня РФ могла втратити близько 2 090 військових убитими та пораненими. Такі показники пов’язували зі спробами російських підрозділів прорвати українську оборону в районі Добропілля. Якщо подібні темпи зберігаються протягом тривалого часу, вони суттєво виснажують особовий склад і технічні ресурси армії.
На початку вересня українська сторона повідомляла, що загальні втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення перевищили 1,5 мільйона військових убитими та пораненими. Ця оцінка охоплює весь період війни й не є тотожною кількості загиблих. За даними українського Генерального штабу, йдеться про найбільші втрати російської армії в межах однієї війни від часів Другої світової.
Оцінки НАТО щодо вересневих втрат росії підкреслюють масштаб виснаження окупаційних сил. Попри залучення нових військових і продовження наступальних спроб, російська армія змушена платити тисячами життів за обмежені просування. Точні підсумки місяця можуть змінюватися після появи нових даних, однак уже зараз очевидно, що вересень став для РФ одним із найкривавіших періодів війни.
«Варіння жаби» для Європи: який план путіна розкриває кремль