Ці два типи будинків втратять тепло першими: де найхолодніше під час блекауту

Коли відключають електрику і опалення під час масових блекаутів, проблема швидкої втрати тепла стає не лише побутовою, а й політичною: це питання безпеки, соціальної справедливості та готовності держави захищати вразливі верстви населення. Експертка сказала, хто є у списку будинків, які найбільше ризикують, — і ці висновки важливо враховувати під час планування заходів реагування. У цій статті розглянемо, які типи будівель найбільш уразливі під час блекауту, чому це відбувається і які заходи можуть знизити ризики.

Чому деякі будинки швидше втрачають тепло

Витрати тепла визначаються низкою факторів: конструкцією стін, наявністю утеплення, теплопровідністю матеріалів, площею зовнішніх огороджувальних конструкцій і внутрішнім об'ємом приміщень. Під час відключення електроенергії часто припиняється робота насосів, котлів та систем вентиляції, що погіршує ситуацію. Також важливі зовнішні умови: вітер, вологість і температура повітря впливають на швидкість охолодження.

Політичний контекст теж має значення: регіони з нестабільним енергопостачанням або обмеженим бюджетом на модернізацію житлового фонду більше схильні до ризику. Саме тому питання енергетичної безпеки є не лише технічним, а й політичним — від нього залежить готовність держави захищати громадян під час криз.

Які будинки найуразливіші під час блекауту

За даними експертів та практикою зимових відключень, можна виокремити два основні типи будинків, які швидше за інших втрачають тепло:

1) Панельні багатоповерхівки серійного типу. Старі панельні будинки мають велику кількість стикових швів, тонкі зовнішні панелі та численні термомости, через які йде інтенсивна тепловтрати. Централізоване опалення у таких будинках часто залежить від зовнішніх мереж і переривання подачі тепла призводить до швидкого охолодження квартир, особливо верхніх і кутових приміщень. Також у багатоповерхівках більше мешканців, що ускладнює координацію дій під час кризи.

2) Малоповерхові приватні будинки з тонкими зовнішніми стінами та відсутнім утепленням. Одноповерхові або двоповерхові будівлі з невеликою кубатурою і великою площею зовнішніх стін віддають тепло швидше через велику співвідношення площі до об'єму. Якщо опалення домашнє і ґрунтується на електричних котлах або насосах, відключення електрики означає повну втрату джерела тепла. Багато таких домів у сільській місцевості також не мають доступу до оперативного відновлення подачі енергії.

Навпаки, масивні кам'яні або цегляні будинки з товстими стінами і хорошою теплоакумуляцією зберігають температуру довше. Тому не стільки матеріал, скільки комбінація конструктиву, утеплення та джерел опалення визначає ступінь ризику.

Що можуть зробити мешканці та влада

Нині важливо поєднати індивідуальні дії громадян і системні політичні рішення. Для мешканців корисні прості заходи: утеплення вікон, герметизація дверей та щілин, використання теплового одягу в приміщенні, організація тимчасових пунктів обігріву в громадах. Також варто мати портативні термоізоляційні матеріали, запас питної води та теплих речей.

На рівні політики потрібні такі кроки:

- інвентаризація житлового фонду з визначенням найбільш уразливих об'єктів і формуванням пріоритетів для відновлення енергопостачання;

- програми субсидування енергомодернізації будинків, що включають утеплення фасадів і дахів, заміну вікон і модернізацію систем опалення;

- розвиток резервних джерел енергії (локальні котли на альтернативному паливі, автономні генератори для соціально важливих об'єктів), а також стимулювання встановлення сонячних батарей і теплових акумуляторів у приватному секторі;

- створення оперативних планів реагування під час блекаутів: мобільні пункти обігріву, пріоритетне відновлення подачі енергії в медичні заклади, дитячі та соціальні установи.

Політика у сфері енергетики і житлово-комунального господарства має стати пріоритетом у підготовці до наступних зим. Інвестиції в енергоефективність — це не лише економія для домогосподарств, а й зменшення соціальних ризиків під час кризових відключень. Чітка комунікація влади з громадянами, прозорі списки пріоритетних об'єктів і підтримка уразливих сімей допоможуть мінімізувати наслідки блекауту.