Трамп пояснив, чому розкритикував Зеленського через удари по НПЗ

Президент США Дональд Трамп пояснив, чому розкритикував українського лідера Володимира Зеленського через удари по російських нафтопереробних заводах. За словами американського президента, Вашингтон нібито просив Україну не атакувати об’єкти, пов’язані з виробництвом дизельного пального в росії. Трамп заявив, що такі удари можуть створювати додаткові проблеми на паливному ринку та впливати на постачання дизеля.

Під час спілкування з журналістами у Білому домі американський лідер сказав, що Україна має право ухвалювати власні військові рішення, однак окремо закликав не завдавати ударів по підприємствах паливно-енергетичного комплексу росії. Він висловив обурення тим, що українська сторона, попри прохання США, продовжує атакувати російські нафтопереробні потужності.

Що Трамп сказав про удари по російських НПЗ

Дональд Трамп заявив, що американська сторона передавала Володимиру Зеленському прохання не бити по об’єктах, які забезпечують виробництво дизельного пального. Президент США фактично визнав, що Вашингтон намагається впливати на вибір цілей українських військових, пояснюючи це необхідністю не допустити погіршення ситуації на паливному ринку.

За словами Трампа, Україна може діяти на власний розсуд, але атаки на виробництво дизеля він вважає неприйнятними. Американський президент наголосив, що удари по нафтопереробних заводах здатні скорочувати обсяги пального на російському ринку. У перспективі це може призвести до зростання цін, проблем із логістикою та збільшення витрат для споживачів не лише в росії, а й на міжнародних ринках.

Українські удари по російських НПЗ та нафтобазах є частиною стратегії зі зменшення ресурсів держави-агресора. Нафтопереробна галузь має важливе значення для забезпечення російської армії бензином, дизельним пальним і авіаційним паливом. Пошкодження таких об’єктів може ускладнювати постачання для військової техніки та створювати додаткове навантаження на російську економіку.

Водночас Трамп зосередився передусім на економічних наслідках атак. Його позиція полягає в тому, що стабільність паливного ринку має залишатися одним із головних чинників під час ухвалення рішень щодо ударів по російській інфраструктурі. Американський президент неодноразово наголошував, що прагне зупинити бойові дії та уникнути кроків, які, на його думку, можуть ускладнити дипломатичні домовленості.

Американський президент знову заявив, що війни можна було уникнути

Окремо Дональд Трамп висловився про причини російсько-української війни. Він заявив, що, на його думку, для початку конфлікту не було неминучих підстав. За словами президента США, війна стала наслідком некомпетентності політичного керівництва та помилкових рішень, яких, як він вважає, можна було уникнути.

Трамп також повторив свою позицію, що якби він очолював Сполучені Штати у 2022 році, повномасштабного вторгнення росії в Україну не сталося б. Подібні заяви він робив і раніше, намагаючись підкреслити власну здатність домовлятися з міжнародними лідерами та запобігати масштабним конфліктам.

Водночас твердження про те, що війну можна було повністю попередити, залишається політичною оцінкою Трампа. росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, порушивши міжнародне право та взявши курс на захоплення українських територій. Українська влада неодноразово наголошувала, що відповідальність за початок війни лежить на Кремлі, який ухвалив рішення про агресію.

Заяви Трампа пролунали на тлі спроб американської адміністрації просувати переговорний процес. У Вашингтоні зацікавлені у зниженні інтенсивності бойових дій та встановленні домовленостей між Києвом і Москвою. Водночас українська сторона наполягає, що будь-які переговори мають враховувати гарантії безпеки, питання територіальної цілісності та припинення російських атак.

Які оцінки Трамп навів щодо втрат України

Під час розмови з журналістами президент США також заявив, що Україна нібито втратила близько 30% своєї території. Крім того, він назвав цифру понад два мільйони загиблих унаслідок війни. При цьому Трамп не навів джерел, на яких ґрунтуються ці оцінки, тому їх не можна сприймати як підтверджені статистичні дані.

Оцінки територіальних втрат України можуть відрізнятися залежно від методики підрахунку. Частина українських земель, зокрема Крим і окремі райони Донецької та Луганської областей, була окупована росією ще до початку повномасштабного вторгнення. Після лютого 2022 року російські війська захопили нові території, однак українські Сили оборони згодом звільнили значну частину населених пунктів на півночі, сході та півдні країни.

Водночас точні дані про загиблих військових і цивільних залишаються обмеженими через тривалі бойові дії та окупацію частини українських територій. Різні сторони конфлікту використовують власні методики підрахунку, а незалежна перевірка багатьох цифр є складною. Саме тому заяви про мільйонні втрати потребують обережного ставлення та підтвердження з кількох надійних джерел.

Критика Трампа щодо ударів по російських НПЗ демонструє суперечність між військовими та економічними цілями. Для України такі атаки є способом послабити російську армію та зменшити доходи від енергетичного сектору. Для США важливими залишаються стабільність цін на пальне, контроль за ескалацією та створення умов для можливих переговорів.

Україна раніше попереджала, що продовжуватиме удари по російських нафтопереробних підприємствах, якщо Москва не припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру. У Києві наголошують, що російські НПЗ використовуються не лише для цивільних потреб, а й для забезпечення армії. Тому питання таких атак залишається одним із найбільш спірних у відносинах між Україною та її західними партнерами.