Всеволод Чабанець
Мільйони громадян України продовжують перебувати в країнах Європейського Союзу через повномасштабну війну та небезпеку, яка зберігається в окремих регіонах України. Нові статистичні дані показують, що масового повернення українців додому поки не відбулося. Навпаки, загальна кількість людей під тимчасовим захистом у ЄС упродовж серпня 2026 року дещо зросла.
Станом на 31 серпня 2026 року в державах Євросоюзу під тимчасовим захистом перебували 4,43 мільйона українських громадян. За один місяць цей показник збільшився приблизно на 0,1%. Зміна є незначною, однак вона свідчить, що кількість українців, які залишаються в Європі, загалом не скорочується. Водночас ситуація в різних країнах суттєво відрізняється: в одних державах кількість отримувачів статусу зростає, а в інших — зменшується.
Важливо враховувати, що статистика тимчасового захисту не охоплює абсолютно всіх українців, які перебувають за кордоном. Частина громадян може мати інший легальний статус, перебувати в країні короткий час або вже повернутися в Україну, не завершивши всі адміністративні процедури. Тому наведені цифри показують передусім кількість людей, які офіційно користуються механізмом захисту в ЄС.
У яких країнах Європи залишається найбільше українців
Найбільше українців зі статусом тимчасового захисту проживає в Німеччині. Наприкінці серпня 2026 року там налічувалося 1 294 555 отримувачів захисту. Це 29,2% від усієї кількості українців, зареєстрованих за відповідним механізмом у Європейському Союзі.
Німеччина залишається головним напрямком для українців завдяки розвиненій системі соціальної підтримки, можливостям працевлаштування, доступу дітей до освіти та значній кількості муніципалітетів, які приймають переміщених осіб. Крім того, у країні проживає велика українська громада, що полегшує адаптацію новоприбулих.
Друге місце за кількістю українських громадян під тимчасовим захистом посідає Польща. Там статус мали 939 395 людей, або 21,2% від загальноєвропейського показника. Близькість до України, спільний кордон, схожість мов і тривалі соціальні та економічні зв’язки зробили Польщу одним із головних напрямків для тих, хто виїжджав від війни.
Третьою за кількістю українців є Чехія. На кінець серпня там перебували 398 360 отримувачів тимчасового захисту. Їхня частка становила 9% від загальної кількості в ЄС. Для Чехії українці залишаються однією з найбільших груп іноземців, а значна частина дорослих громадян уже інтегрувалася в місцевий ринок праці.
Таким чином, на Німеччину, Польщу та Чехію припадає понад половина всіх українців, які офіційно користуються тимчасовим захистом у Європейському Союзі. Водночас у менших за чисельністю країнах українські громадяни можуть становити значну частку серед усіх іноземців або отримувачів гуманітарної допомоги.
Де кількість українців зростає, а де скорочується
У серпні 2026 року кількість людей зі статусом тимчасового захисту збільшилася у 24 із 27 країн Європейського Союзу. Це означає, що загальноєвропейська динаміка залишається позитивною, попри окремі випадки повернення українців додому, переїзду між країнами або переходу на інші види дозволів на проживання.
Найбільший приріст у кількісному вимірі зафіксували в Німеччині. За місяць кількість отримувачів захисту там зросла на 4 330 осіб, або на 0,3%. Друге місце за приростом посіла Румунія — плюс 3 440 людей, що відповідає збільшенню на 1,6%. У Чехії кількість українців зі статусом зросла на 3 135 осіб, або на 0,8%.
Зростання в окремих країнах може бути пов’язане не лише з новим прибуттям громадян України. На статистику впливають реєстрація людей, які раніше перебували в країні без оформленого статусу, переміщення українців між державами ЄС, зміни в обліку та продовження документів. Тому місячні коливання не завжди означають масштабну нову хвилю міграції.
Водночас у трьох країнах кількість отримувачів тимчасового захисту зменшилася. Найпомітніше скорочення відбулося в Польщі — на 13 665 осіб, або на 1,4%. У Фінляндії показник знизився на 6 260 людей, що становить 8,6%. У Франції кількість українців зі статусом зменшилася на 2 125 осіб, або на 4,3%.
Зменшення показника в Польщі може свідчити про повернення частини громадян України додому, переїзд до Німеччини, Чехії чи інших держав, а також про завершення дії окремих документів або зміну статусу проживання. Польща тривалий час була першою країною прийому для багатьох українців, тому переміщення навіть відносно невеликої частини цієї громади помітно впливає на загальну статистику.
Однак скорочення кількості українців у певній державі не означає автоматичного повернення всіх цих людей в Україну. Частина громадян може переїжджати в межах Європейського Союзу в пошуках роботи, житла, кращих умов для дітей або більш тривалих програм підтримки.
Жінки та діти становлять значну частину українців під захистом
Понад 98,5% усіх людей, які користувалися тимчасовим захистом у ЄС на 31 серпня 2026 року, були громадянами України. Структура цієї групи залишається пов’язаною з особливостями вимушеного виїзду під час війни. Через обмеження на виїзд для частини військовозобов’язаних чоловіків серед переміщених осіб значну частку становлять жінки та неповнолітні.
Повнолітні жінки становили 43,6% усіх отримувачів тимчасового захисту. Повнолітні чоловіки — 27,3%, а неповнолітні — 29,1%. Отже, майже кожен третій українець під захистом у Європейському Союзі є дитиною або підлітком.
Такий розподіл створює для європейських країн додаткові завдання. Держави мають забезпечувати дітей місцями в дитячих садках і школах, організовувати медичну допомогу, психологічну підтримку та мовні курси. Для дорослих важливими залишаються працевлаштування, професійна перекваліфікація, доступне житло та можливість легально утримувати родину.
Кількість українців, які залишаються в Європі, залежатиме від безпекової ситуації в Україні, можливостей відновлення зруйнованих міст, наявності роботи та житла, а також від політики країн ЄС. Частина родин уже повертається або планує повернення, проте для багатьох остаточне рішення залежить від гарантій безпеки й стабільності.
Окремі держави також готуються до можливого нового переміщення українців у холодний сезон. Потенційні удари по енергетичній та критичній інфраструктурі можуть спонукати частину громадян тимчасово виїхати за кордон. Особливо уважно за розвитком ситуації стежать у Польщі, яка вже має досвід прийому великої кількості людей у 2022 році.
Отже, нові дані не підтверджують масштабного повернення українських біженців з Європи. У серпні загальна кількість отримувачів тимчасового захисту навіть трохи зросла. Водночас зменшення показників у Польщі, Фінляндії та Франції демонструє, що частина українців змінює країну проживання або повертається додому. Найближчі місяці можуть показати, чи стане ця тенденція стійкою, чи на тлі безпекових ризиків кількість українців у ЄС знову збільшиться.