Тихон Гулевичук
Російська атака на Київ 19 жовтня призвела до пошкодження будівель Книжкової палати України імені Івана Федорова. Вибухова хвиля зачепила адміністративний корпус та архівосховище установи, де зберігається унікальний державний фонд друкованих видань. Унаслідок обстрілу в будівлі вибило вікна й двері, а на окремих стінах з’явилися тріщини.
Пошкодження викликають особливе занепокоєння через те, що в архівосховищі перебуває понад 15 мільйонів примірників українських друкованих матеріалів. Це книги, газети, журнали, картографічні та образотворчі видання, а також інша продукція, яка має історичну, культурну й наукову цінність.
Що сталося з Книжковою палатою в Києві
За словами директорки Книжкової палати України Ольги Васьківської, близько 23:00 поруч з установою впали російські ракети. Ударна хвиля пошкодила одразу кілька частин будівлі. Найбільше постраждали адміністративний корпус і сховище, у якому розміщені архівні матеріали.
У приміщеннях установи вибило вікна з першого по дев’ятий поверх. Також пошкоджені двері, а на стінах зафіксували тріщини. Через зруйновані віконні конструкції будівля залишилася відкритою для опадів, холоду та вологи. Для архівного фонду це створює додаткові ризики, адже паперові документи потребують стабільних умов зберігання.
На момент обстрілу в будівлі перебував лише охоронець. Працівники Книжкової палати не постраждали, усі співробітники установи вціліли. Водночас масштаби руйнувань і подальші витрати на відновлення наразі остаточно не визначені.
Керівниця Книжкової палати зазначила, що установа вже зазнавала пошкоджень наприкінці 2025 року та на початку 2026 року. Однак попередні атаки не спричиняли настільки значних руйнувань. Цього разу першочерговим завданням стало не лише обстеження споруди, а й термінове укриття архівосховища від зовнішнього середовища.
Точну вартість відновлення будівлі поки назвати неможливо. Для цього необхідно провести детальне обстеження конструкцій, визначити обсяг ремонтних робіт, замінити вибиті вікна та двері, а також перевірити стан внутрішніх приміщень і комунікацій.
Чому волога загрожує мільйонам видань
Пошкоджені вікна та двері становлять небезпеку для архіву передусім через осінню погоду. Якщо волога потрапить до сховища, паперові матеріали можуть почати деформуватися, псуватися та втрачати властивості. За тривалого впливу сирості на сторінках здатен з’явитися грибок, а сам папір може стати крихким і непридатним для використання.
Для належного зберігання архівних матеріалів необхідно підтримувати стабільний температурний режим на рівні 17–18 градусів. Не менш важливим є контроль вологості та циркуляції повітря. Різкі зміни температури або тривале перебування документів у сирому приміщенні можуть завдати фонду непоправної шкоди.
У Книжковій палаті зберігають понад 15 мільйонів примірників друкованої продукції. Фонд охоплює видання, які виходили на території України починаючи з 1917 року. В архіві є по одному примірнику різних видів продукції: книжок, газет, журналів, текстових і аркушевих видань, образотворчих матеріалів та картографічної продукції.
Ці матеріали мають значення не лише як бібліотечні одиниці. Вони дають змогу досліджувати політичні, культурні, освітні та суспільні процеси, що відбувалися в Україні протягом десятиліть. Частина примірників може бути рідкісною або взагалі не мати повних аналогів в інших установах, тому їхнє пошкодження означало б втрату важливих джерел для істориків, науковців і дослідників.
Фонд Книжкової палати продовжує поповнюватися. Щодня установа отримує приблизно від 100 до 200 нових примірників. Українські видавництва надсилають сюди по одній копії своїх видань, щоб вони були зареєстровані та збережені в державному архіві друку.
Найнагальніше завдання після атаки — закрити пошкоджені віконні та дверні отвори. Це має захистити архів від дощу, вологи й подальшого зниження температури. Водночас фахівцям необхідно перевірити стан приміщень, визначити, чи постраждали окремі колекції, та забезпечити стабільні умови для зберігання документів.
Яку роль виконує Книжкова палата України
Книжкова палата України імені Івана Федорова є державною науковою установою, що працює у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності. Її заснували 24 січня 1919 року в Києві. У 1922 році установу перенесли до Харкова, а в 1989 році вона повернулася до столиці.
Одним із ключових напрямів роботи Книжкової палати є державна бібліографічна реєстрація видань. Установа збирає відомості про друковану продукцію, здійснює централізовану каталогізацію та формує інформаційну базу українського книговидання.
Крім того, Книжкова палата аналізує стан видавничого ринку, готує бібліографічні матеріали й забезпечує збереження Державного архіву друку. Завдяки цій роботі можна відстежувати, які видання виходили в Україні в різні історичні періоди, хто був їхнім автором, видавцем або укладачем.
Пошкодження будівлі внаслідок російського обстрілу створює загрозу для установи, яка відповідає за збереження значної частини документальної пам’яті країни. Йдеться не тільки про ремонт приміщень, заміну скла чи відновлення дверей. Насамперед необхідно не допустити потрапляння вологи до сховища та забезпечити належний температурний режим для мільйонів примірників.
Подальші кроки залежатимуть від результатів технічного обстеження. Фахівці мають оцінити стан будівельних конструкцій, визначити обсяг першочергових робіт і перевірити, чи потребують окремі архівні матеріали додаткового захисту або переміщення. Від оперативності цих заходів залежить, чи вдасться зберегти унікальний фонд Книжкової палати без нових втрат.