росія хоче розділити Україну на «півострови» — нардеп дав прогноз щодо енергетики

В умовах затяжної війни питання енергетичної безпеки України виходить на перший план. Представлені оцінки народного депутата Сергія Нагорняка проливають світло на те, чому агресор прагне не просто руйнувати інфраструктуру, а створювати фрагменти території з автономними «острівками» постачання енергії. Це має наслідки не лише для відновлення мереж, а й для соціально-економічної стабільності регіонів.

Російська стратегія: поділ на «півострови» та її наслідки

За словами Сергія Нагорняка, головна мета ворога — створення умов, у яких території України будуть функціонувати як відокремлені «півострови» з обмеженим доступом до енергоресурсів. Тактика включає систематичні удари по ключовим енергетичним об’єктам — підстанціям, лініям електропередач, генераторам та котельням. Результат — локальні «острівні режими», коли окремі райони залишаються ізольованими і вимушені виживати в автономному режимі.

Такий підхід має кілька критичних наслідків: зниження працездатності промислових підприємств, зрив логістичних ланцюгів, загострення гуманітарної кризи в холодні сезони та підвищення ризику соціальної напруги. Крім того, руйнування трансмісійних ліній робить відновлення мереж послідовним і витратним процесом, адже замінити пошкоджені магістралі значно складніше, ніж відновити окремі точки підключення.

Чому відновлення енергосистеми займе більше часу, ніж обіцяють

Сергій Нагорняк наголошує, що прогнози про швидке повернення до довоєнного рівня енергопостачання часто не враховують реальної масштабності проблеми. По-перше, damage assessment — постійні обстріли змінюють картину з дня на день, і плани відновлення стають марними, якщо інфраструктура знову піддається атакам. По-друге, деякі елементи мережі вимагають повної заміни: трансформатори, опори, кабелі високої напруги та спеціалізоване обладнання — усе це потребує часу на виготовлення, доставку та монтаж.

Також важлива синхронізація регіональних мереж і їх інтеграція в єдину систему. Повернення до стабільного режиму роботи вимагає не лише фізичного відновлення, а й проведення комплексних випробувань, налаштувань, та тестів захисту. Окремі райони, що перетворилися на «енергетичні півострови», потребуватимуть додаткових ресурсів для забезпечення резервних генерацій, чого не передбачено в оперативних планах.

Крім технічних причин, існують логістичні та кадрові фактори: дефіцит спеціалістів, необхідність охорони об’єктів під час ремонту, а також фінансування масштабних програм відновлення. Саме тому відновлення енергосистеми може зайняти набагато більше часу, ніж оптимістичні заяви профільних відомств.

Шляхи мінімізації ризиків і практичні кроки

Щоб зменшити вразливість і прискорити повернення нормального енергопостачання, Міненерго разом із місцевою владою та експертами повинні зосередитися на низці пріоритетних заходів. По-перше, потрібно прискорити впровадження систем енергетичної безпеки — резервні мережі, мобільні генератори, мікромережі та відновлювальні джерела енергії, які дозволяють локально компенсувати втрати живлення.

По-друге, необхідно планувати відновлення з урахуванням захищеності нової інфраструктури: підземні кабелі, укріплені підстанції та розподілені системи управління з резервними каналами зв’язку. По-третє, важлива координація з міжнародними партнерами для постачання обладнання і технічної підтримки, а також для залучення фінансових ресурсів на довгострокове відновлення.

Нарешті, критичною є прозора комунікація з населенням: реалістичні строки, пріоритети відновлення і заходи захисту повинні бути донесені до громадян, щоб уникнути паніки і недовіри. Як підкреслює Сергій Нагорняк, лише системний підхід та реалістичні очікування дозволять зменшити негативні наслідки і поступово повернутися до стабільного енергопостачання по всій країні.