Ситуація з опаленням у Києві знову опинилася в центрі уваги після заяви колишнього керівника "Оператора ГТС України" Сергія Макогона. Фахівець переконаний, що розраховувати виключно на капітальний ремонт ТЕЦ недостатньо для гарантування стабільного постачання тепла у місті під час кризи. Аналіз причин та пропозиції щодо реальних кроків — в цьому матеріалі.
Ремонт ТЕЦ не врятує: суть аргументів експерта
За словами експерта, навіть великий обсяг інвестицій у реконструкцію окремих теплоелектроцентралей не вирішить системних проблем. По-перше, багато столичних ТЕЦ мають стару інфраструктуру та міні-блоки, які потребують не лише заміни котлів, а й модернізації мереж, систем автоматизації й підвищення енергоефективності. По-друге, залежність від централізованих джерел робить місто вразливим до логістичних ризиків і зовнішніх факторів, включно з бойовими діями та обмеженнями поставок палива.
Ключові проблеми, на які звертає увагу Макогон, — це зношеність тепломереж, відсутність швидких механізмів переорієнтації постачання та низька готовність до сценаріїв позаштатних аварій. Саме тому просте збільшення бюджету на ремонт ТЕЦ може дати лише тимчасовий ефект, але не забезпечить довгострокової енергетичної безпеки киян.
Що пропонує експерт: диверсифікація та інвестиції в мережі
Замість фокусу на поодиноких капіталовкладеннях, експерт радить робити ставку на комплексні заходи. Серед них: модернізація магістральних та розподільчих тепломережі, впровадження систем дистанційного контролю, підсилення систем аварійного живлення та запровадження стандартів енергоефективності для житлового фонду. Також важлива диверсифікація джерел: поєднання централізованого опалення з локальними котельнями, тепло- і електростанціями на альтернативних видах палива, а також переходом до відновлюваних джерел у масштабі міста.
За словами експерта, потрібно стимулювати інвестиції через державні програми та публічно-приватне партнерство. Це дозволить поетапно замінювати критичні вузли інфраструктури без тотального навантаження на бюджет. Важливим елементом є прозорість тендерів та незалежний аудит витрат — лише так вдасться уникнути корупційних ризиків і забезпечити реальний прогрес.
Практичні кроки для забезпечення тепла киян
Що може зробити міська влада та центральні органи вже зараз? По-перше, розробити та затвердити адаптивний план дій на випадок екстрених ситуацій — із чіткою відповідальністю та запасом ресурсів. По-друге, прискорити програму утеплення житлового фонду: інвестиції в теплоізоляцію будинків знижують навантаження на систему опалення і зменшують потребу в паливі.
По-третє, варто стимулювати локальні рішення: встановлення індивідуальних та мікро- котелень у великих мікрорайонах, розвиток теплових насосів і сонячних колекторів для гарячого водопостачання. Такі кроки роблять систему більш гнучкою: навіть якщо одна ТЕЦ буде виведена з ладу, інші джерела зможуть частково компенсувати дефіцит.
Нарешті, треба інвестувати в підготовку персоналу — енергетичні служби, аварійні бригади й оператори мереж повинні мати доступ до сучасних навичок і обладнання. Це знизить ризик тривалих відключень і підвищить оперативність реагування на надзвичайні події.
Висновок простий: ремонт ТЕЦ — важливий, але недостатній крок. Для стійкого забезпечення теплом киян потрібна система рішень, що поєднує модернізацію мереж, диверсифікацію джерел, енергоефективність будівель і прозоре управління інвестиціями. Тільки комплексний підхід гарантує, що мешканці столиці не опиняться без тепла у критичний момент.
Не лише ресторани: де і за скільки в Києві незвично відсвяткувати 14 лютого (інфографіка)