Сергій Пономарьов
Російський лідер володимир путін запропонував провести тристоронні переговори за участю президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна. Головною темою потенційної зустрічі має стати війна росії проти України та можливі умови її завершення. У Кремлі розглядають китайський майданчик як зручне місце для саміту, однак остаточної згоди американської сторони на участь у такому форматі поки немає.
Ініціатива Москви може свідчити про прагнення кремля перевести обговорення війни на рівень домовленостей між найбільшими світовими державами. Водночас запропонований формат викликає питання, адже Україна, безпосередня сторона війни, не згадується як учасник потенційних переговорів. Так само незрозуміло, яку роль у цьому процесі матимуть європейські країни, які підтримують Київ і беруть активну участь у формуванні міжнародної політики щодо росії.
Путін запропонував Трампу переговори за участю Китаю
За інформацією американських журналістів, ідея тристороннього саміту могла бути озвучена під час телефонної розмови володимира путіна з Дональдом Трампом, яка відбулася 9 жовтня. Російська сторона нібито запропонувала провести зустріч у листопаді на території Китаю. Орієнтовними датами називали 18–19 листопада, коли в китайському Шеньчжені має відбутися міжнародний форум за участю представників країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Для кремля така зустріч стала б можливістю продемонструвати, що росія нібито залишається одним із ключових центрів ухвалення глобальних рішень. У Москві можуть розраховувати, що присутність американського та китайського лідерів допоможе створити враження переговорів між рівними сторонами, а питання України буде розглянуте як частина ширшого протистояння між великими державами.
Речник кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що можливість проведення подібної зустрічі обговорювалася. Водночас він наголосив, що жодних остаточних домовленостей немає. За його словами, наразі відсутнє чітке розуміння не лише щодо самої зустрічі, а й щодо її потенційного порядку денного.
Американський посадовець, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заявив, що Дональд Трамп не давав згоди на участь у запропонованому саміті. Водночас Вашингтон може розглядати різні дипломатичні ініціативи, якщо вони здатні наблизити завершення бойових дій. Президент США раніше неодноразово наголошував на необхідності шукати шлях до припинення війни, що може пояснювати інтерес Москви до прямого контакту з американською адміністрацією.
Російські дипломати також могли передати аналогічну пропозицію китайській стороні. Пекін, за попередніми даними, не заперечує проти самої ідеї, проте його участь залежатиме від позиції Вашингтона. Китай традиційно намагається демонструвати готовність до дипломатичного врегулювання, але водночас уникає кроків, які можуть створити для нього додаткові політичні або економічні ризики.
Кремль хоче обговорювати Україну без участі Києва та Європи
Однією з головних особливостей запропонованого формату є відсутність України серед безпосередніх учасників переговорів. Для Києва будь-які домовленості про майбутнє держави без участі української влади є неприйнятними. Українська сторона послідовно наголошує, що рішення щодо територіальної цілісності, безпеки та політичного устрою країни не можуть ухвалюватися без представників України.
Потенційний саміт за участю путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна також фактично відсунув би європейські держави на другий план. Саме країни Європи протягом тривалого часу надають Україні військову, фінансову та гуманітарну підтримку. Крім того, європейські уряди побоюються, що домовленості між Москвою та Вашингтоном можуть бути досягнуті без урахування інтересів держав, які безпосередньо відчувають наслідки російської агресії.
За оцінками окремих співрозмовників американських медіа, кремль може розглядати тристоронню зустріч не лише як майданчик для обговорення припинення війни, а і як спосіб заявити про новий розподіл сфер впливу у світі. Російська влада прагне показати, що Москва має право брати участь у визначенні майбутнього міжнародного порядку, незважаючи на санкції, політичну ізоляцію та продовження агресії проти України.
Деякі представники російської еліти можуть порівнювати таку ініціативу з конференціями часів Другої світової війни, коли провідні держави визначали повоєнний устрій. Однак подібні паралелі виглядають перебільшеними. Сучасна міжнародна система передбачає участь держав, яких безпосередньо стосуються конфлікти, а спроби вирішити долю України без її представників можуть лише посилити дипломатичне протистояння.
Які наслідки матиме можливий саміт
Для Китаю проведення переговорів щодо України може стати способом посилити власний статус глобального посередника. Пекін прагне демонструвати, що здатен впливати на міжнародні конфлікти та підтримувати контакти з усіма ключовими сторонами. Водночас китайське керівництво має враховувати ризики, пов’язані з надмірним зближенням із Москвою та можливим погіршенням відносин із європейськими країнами.
Китай також може побоюватися, що тема війни проти України відверне увагу від основного економічного порядку денного міжнародного форуму. Будь-яка зустріч за участю путіна і Трампа привернула б значну увагу світових медіа та могла б перетворити запланований захід на майданчик для політичних заяв. Для Пекіна це створює як можливості, так і додаткові дипломатичні виклики.
Для Дональда Трампа участь у такому саміті могла б стати нагодою продемонструвати власну здатність вести прямий діалог із керівниками росії та Китаю. Проте американська сторона має враховувати позицію України, реакцію європейських союзників і ризик того, що Москва спробує використати зустріч для легітимізації своїх вимог. Сам факт переговорів не означав би автоматичного припинення бойових дій або готовності росії відмовитися від окупаційних планів.
Для України ключовими залишаються гарантії безпеки, збереження суверенітету та недопущення нав’язування умов, які суперечать національним інтересам. Київ зацікавлений у дипломатичному завершенні війни, але наголошує, що мир має бути справедливим і ґрунтуватися на міжнародному праві. Будь-які рішення, ухвалені без участі української сторони, не матимуть необхідної легітимності та можуть створити передумови для нового витка агресії.
Наразі пропозиція володимира путіна залишається лише дипломатичною ініціативою без підтвердженої дати, узгодженого складу учасників і чіткого порядку денного. Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції Вашингтона, позиції Пекіна та готовності міжнародних партнерів України протидіяти спробам визначати майбутнє країни без її участі.