Зоряна Білокрай
Росія намагається переконати президента США Дональда Трампа в тому, що проведення виборів в Україні є необхідною умовою для завершення війни. Про це в інтерв’ю Radio NV розповів міністр закордонних справ України у 2019–2020 роках Вадим Пристайко. За його словами, російська сторона використовує тему виборів як один із ключових інструментів політичного тиску на Київ і Вашингтон.
У Кремлі прагнуть представити українське керівництво як таке, що втратило демократичну легітимність через неможливість провести голосування під час повномасштабної війни. Саме цю тезу, за оцінкою Пристайка, росіяни намагаються донести до американського президента. Водночас українські представники наголошують: перенесення виборів відбулося не через політичне рішення окремої посадової особи, а через безпекові обставини, спричинені російською агресією.
Який аргумент росія використовує щодо виборів в Україні
Російська пропаганда послідовно просуває твердження, що Україна нібито має негайно провести президентські та парламентські вибори. У такій інтерпретації Москва намагається поставити під сумнів повноваження української влади й сформувати в міжнародної аудиторії враження, що переговори з чинним керівництвом України не можуть бути повноцінними.
Ключова російська теза полягає в тому, що вибори нібито здатні змінити українську владу та створити нові умови для переговорів. Однак за цією вимогою може стояти не лише декларативна турбота про демократичні процедури. Проведення голосування під час бойових дій, ракетних обстрілів і окупації частини територій створило б величезну кількість практичних та правових проблем.
Йдеться про безпеку виборців, військовослужбовців, членів виборчих комісій і кандидатів. Окреме питання — участь громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або були змушені виїхати за кордон. Також залишається проблема мільйонів внутрішньо переміщених осіб, пошкодженої інфраструктури та неможливості забезпечити однакові умови для всіх учасників політичного процесу.
На цьому тлі вимога провести вибори якнайшвидше може виглядати не як турбота про демократичні стандарти, а як спроба використати війну для дестабілізації України. Росія зацікавлена в тому, щоб нав’язати міжнародним партнерам власний порядок денний і змусити Київ ухвалювати рішення під зовнішнім тиском.
Чому питання легітимності стало частиною міжнародної дискусії
Вибори в Україні регулюються Конституцією та спеціальними нормами, які діють в умовах воєнного стану. Українське законодавство не передбачає проведення загальнонаціональних виборів під час воєнного стану. Крім того, організація голосування в умовах активних бойових дій може поставити під загрозу життя людей і не гарантувати вільного волевиявлення.
Попри це, російська сторона намагається подати ситуацію спрощено: якщо вибори не відбулися у визначений календарем період, то влада нібито автоматично втратила легітимність. Такий підхід ігнорує воєнні обставини, конституційні механізми безперервності державної влади та міжнародну практику, відповідно до якої під час масштабних воєн виборчі процеси можуть бути відкладені.
Вадим Пристайко звернув увагу на те, що російські аргументи можуть бути адресовані не лише українському суспільству. Їх активно намагаються донести до західних політиків, зокрема до президента США Дональда Трампа. Для Москви важливо сформувати у Вашингтоні уявлення, що саме вибори є головною перепоною для укладення мирної угоди, а не російська окупація українських територій і продовження бойових дій.
Таким чином, тема виборів використовується росією як частина ширшої інформаційної кампанії. Її мета — змістити фокус із відповідальності агресора на внутрішньополітичні процеси в Україні. Якщо міжнародні партнери почнуть сприймати російську інтерпретацію як беззаперечний факт, це може послабити позиції Києва на переговорах і створити додатковий тиск на українську владу.
Які ризики може створити голосування під час війни
Проведення виборів в умовах повномасштабної війни має не лише організаційні, а й політичні наслідки. Будь-який виборчий процес потребує доступу кандидатів до виборців, можливості проводити публічні кампанії, роботи засобів масової інформації та захисту виборчої інфраструктури. У регіонах, які регулярно зазнають обстрілів, забезпечити такі умови практично неможливо.
Особливо складною була б організація голосування для військовослужбовців, які перебувають на передовій. Потрібно було б гарантувати таємницю волевиявлення, рівний доступ до процедур і відсутність тиску. Не менш важливим є питання участі громадян, які живуть на окупованих територіях. Проведення там виборів без деокупації та належного контролю фактично створило б умови для примусу й фальсифікацій.
Є також ризик масштабних кібератак, дезінформації та втручання з боку росії. Москва вже багато років використовує українські вибори для поширення маніпуляцій, розпалювання конфліктів і просування проросійських наративів. Під час повномасштабної війни така загроза стала б ще серйознішою, адже будь-які сумніви в результатах могли б бути використані для розколу суспільства.
На думку українських дипломатів і політичних експертів, питання виборів має вирішуватися відповідно до українського законодавства та після створення реальних умов безпеки. Мир не може зводитися до формального проведення голосування, якщо частина громадян не має можливості вільно брати участь у ньому, а іноземна армія продовжує перебувати на українській території.
Заява Вадима Пристайка привертає увагу до важливої проблеми: росія прагне перетворити демократичну процедуру на інструмент тиску. Для кремля вибори є зручним інформаційним приводом, який дає змогу ставити під сумнів українську владу та одночасно уникати розмови про першопричину війни. Україна ж наполягає, що майбутнє голосування має бути вільним, безпечним і легітимним, а не проведеним поспіхом під впливом зовнішніх вимог.