Ірма Шелест
У Франції нова хвиля масових протестів через стрімке подорожчання життя та зростання цін на паливо переросла у масштабні заворушення. У суботу, 17 жовтня, демонстрації відбулися одразу в кількох великих містах країни. На вулиці вийшли сотні тисяч людей, серед яких школярі, студенти, фермери, представники профспілок та учасники руху «жовтих жилетів». У низці населених пунктів мітинги супроводжувалися сутичками з поліцією, підпалами, погромами та проникненнями до адміністративних будівель.
Найсерйозніший інцидент стався у Ліможі. Там група людей у масках атакувала історичну ратушу XIX століття. Після проникнення до будівлі протестувальники підпалили приміщення, а полум’я швидко поширилося на дах. Унаслідок пожежі обвалилася 43-метрова дзвіниця, яка простояла понад 140 років і була одним із помітних архітектурних символів міста.
Чому у Франції спалахнули протести
Хвиля невдоволення у Франції почалася ще наприкінці вересня. Спочатку на акції виходили переважно школярі, які вимагали розв’язання проблем у системі освіти. Вони заявляли про нестачу вчителів, переповнені класи, незадовільний стан шкільних будівель і недостатнє фінансування навчальних закладів.
Згодом до протестів приєдналися студенти, батьки, працівники різних галузей, фермери та представники профспілок. Основною причиною нового етапу протестного руху стало різке збільшення вартості життя. Французи скаржаться на ціни на паливо, продукти, оренду житла, комунальні послуги та транспорт. Для багатьох домогосподарств регулярні витрати стали надто високими, тоді як доходи не встигають за темпами подорожчання.
Акція 17 жовтня стала однією з найбільших за останній час. За оцінками влади, участь у протестах по всій країні взяли близько 550 тисяч людей. Організатори називали ще більші цифри. Демонстрації пройшли у Парижі, Марселі, Ліоні, Ліллі, Тулузі, Ліможі та інших містах.
Попри те, що значна частина мітингів відбувалася мирно, в окремих районах ситуація швидко вийшла з-під контролю. Радикально налаштовані групи почали кидати каміння та піротехніку, пошкоджувати автомобілі, бити вітрини й підпалювати сміттєві баки. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ, водомети та проводили затримання.
Підпали та погроми у великих містах
У Парижі поліція зіткнулася з групами протестувальників, які атакували силовиків камінням і піротехнікою. У різних районах столиці горіли автомобілі та контейнери для сміття. Частина магазинів і ресторанів зазнала пошкоджень через розбиті вітрини. Водночас загалом центральні марші проходили без значних інцидентів, а найбільш запеклі сутички відбувалися на периферії демонстрацій.
У Марселі протестувальники увірвалися до будівлі мерії. Усередині вони пошкодили меблі та повалили бюст Маріанни — алегоричного символу Французької республіки. Пізніше групи учасників акції атакували муніципальний поліцейський відділок. У місті також фіксували випадки пограбування торговельних закладів.
У Ліоні внаслідок заворушень загорілася будівля туристичного офісу. У Ліллі протестувальники проникли до мерії та розгромили частину приміщень. Місцева влада заявила про значні матеріальні збитки й закликала учасників протестів не переносити соціальне невдоволення на об’єкти міської інфраструктури.
Окремо увагу привернули події у Ліможі. Ближче до півночі до ратуші підійшла група людей у масках. Перед нападом вони підпалили автомобіль муніципальної поліції та розбили вікна адміністративної будівлі. Після цього кілька людей проникли всередину, де виникли осередки займання.
Пожежа охопила частину мерії, а вогонь дістався даху історичної споруди. Через високу температуру та пошкодження конструкцій обвалилася дзвіниця заввишки 43 метри. Вона була зведена понад століття тому й пережила багато історичних подій, тому її руйнування стало не лише наслідком вуличних заворушень, а й серйозною втратою для архітектурної спадщини Ліможа.
Реакція влади та подальший розвиток ситуації
Французька влада засудила напади на державні та муніципальні установи. Представники уряду наголосили, що право на мирні зібрання є важливою частиною демократичного суспільства, однак насильство, підпали й пограбування не можуть бути виправданням соціальних вимог. Правоохоронні органи отримали доручення встановити особи учасників нападів і притягнути їх до відповідальності.
У містах, де відбулися наймасштабніші заворушення, посилили патрулювання. Біля адміністративних будівель, транспортних вузлів і торговельних кварталів виставили додаткові наряди поліції. Частину вулиць тимчасово перекрили, а громадський транспорт працював із перебоями. Місцева влада також перевіряє стан будівель, пошкоджених під час протестів.
За попередніми даними, під час акцій були затримані сотні людей. Серед них — як учасники мирних маршів, так і особи, яких підозрюють у нападі на поліцейських, підпалах та мародерстві. Правозахисні організації закликають силовиків дотримуватися принципу пропорційності, а уряд — не обмежуватися лише посиленням контролю на вулицях, а запропонувати реальні рішення соціально-економічних проблем.
Експерти вважають, що протести у Франції можуть тривати й надалі, якщо влада не зможе стримати зростання цін і переконати громадян у готовності реагувати на кризу. До протестного руху вже долучилися різні соціальні групи, які мають власні вимоги, але об’єднані невдоволенням економічною політикою та погіршенням умов життя.
Події у Ліможі стали найбільш резонансним епізодом нової хвилі протестів. Підпал мерії та обвал історичної дзвіниці продемонстрували, наскільки швидко мирне невдоволення може перетворитися на масштабне протистояння. Від подальших дій уряду, профспілок і організаторів мітингів залежатиме, чи вдасться перевести конфлікт у формат переговорів, чи Францію чекають нові масові заворушення.