Сергій Пономарьов
Дискусія навколо міжнародних посилок вартістю до €150 виявилася значно ширшою, ніж суперечка про податки для покупців в іноземних інтернет-магазинах. У парламенті ця тема перетворилася на тест для всієї фінансової політики держави: як одночасно підтримати громадян, не створити зайвого тиску на бізнес і забезпечити виконання домовленостей із Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом. Саме тому засідання супроводжувалися емоційними дискусіями, а поведінку окремих депутатів у залі образно описували як «стрибки».
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев пояснив, що так званий закон «про посилки» має розглядатися не ізольовано. Його пов’язують із ширшим пакетом рішень, від яких залежить наповнення державного бюджету, прозорість митного адміністрування та подальше фінансування України з боку міжнародних партнерів. За його словами, до кінця року парламенту потрібно ухвалити низку документів, щоб бюджет не втратив мільярди потенційної допомоги.
Що змінює дискусія про посилки до €150
Порогова сума €150 давно стала важливою частиною правил для міжнародних відправлень. Вона визначає, за яких умов товари, замовлені громадянами за кордоном, проходять спрощене митне оформлення та чи виникають податкові зобов’язання. Для покупців це питання вартості замовлення, а для держави — питання контролю за обсягами імпорту та справедливості конкуренції.
Проблема полягає в тому, що сучасна електронна торгівля дозволяє регулярно купувати недорогі товари за межами України. Одна посилка може бути невеликою за вартістю, але сукупний обсяг таких відправлень формує значний ринок. Вітчизняні продавці при цьому працюють у межах українського законодавства, сплачують податки, утримують працівників і несуть витрати на оренду, логістику та облік. Якщо імпортні товари надходять без аналогічного податкового навантаження, виникає нерівність між українським бізнесом і закордонними платформами.
Водночас будь-яке зниження або скасування пільгового режиму для малих посилок може викликати невдоволення споживачів. Для багатьох громадян замовлення з-за кордону є способом заощадити, придбати рідкісний товар або отримати необхідні речі, яких немає на внутрішньому ринку. Тому депутати мають визначити не лише саму суму оподаткування, а й простий механізм сплати, перелік винятків та захист від бюрократії.
Чому вимоги ЄС і МВФ опинилися в одному порядку денному
Фінансові рішення парламенту оцінюють не тільки українські виборці та підприємці. Міжнародні партнери стежать за тим, наскільки послідовно держава виконує власні зобов’язання. Для Європейського Союзу важливими є наближення митних і податкових процедур до європейських стандартів, цифровізація контролю, боротьба з тіньовим імпортом та створення рівних умов для компаній.
Міжнародний валютний фонд, зі свого боку, звертає увагу на стійкість державних фінансів. Йдеться не про один конкретний закон, а про здатність уряду та парламенту забезпечувати доходи бюджету, контролювати видатки й не створювати нових неконтрольованих пільг. Податкові та митні зміни можуть стати частиною ширшої програми, спрямованої на зменшення дефіциту та зміцнення фінансової системи.
Для України це має практичне значення. Під час повномасштабної війни власних бюджетних доходів недостатньо для одночасного фінансування оборони, соціальних виплат, відновлення критичної інфраструктури та роботи державних установ. Міжнародна допомога закриває значну частину потреб, однак її виділення залежить від виконання погоджених реформ і встановлених контрольних показників.
Саме тому закон про посилки сприймається як елемент великої фінансової конструкції. Він має продемонструвати, що правила оподаткування є зрозумілими, однаковими для всіх і здатними працювати в умовах масової онлайн-торгівлі. Якщо документ буде надто складним або непродуманим, він може не принести очікуваних доходів, натомість збільшити навантаження на митницю та громадян.
Які рішення парламенту визначатимуть бюджет наприкінці року
Питання посилок не є єдиним у переліку рішень, від яких залежить бюджетна стабільність. Народні депутати мають розглядати зміни до податкового законодавства, заходи з детінізації економіки, удосконалення митного контролю та документи, пов’язані з бюджетним плануванням. Кожне таке рішення має пройти складний баланс між потребою швидко отримати кошти та вимогою не зруйнувати ділову активність.
Окреме значення матиме якість адміністрування. Навіть найкраща норма не дасть результату, якщо її неможливо виконати без черг, паперових довідок і численних ручних перевірок. Для посилок до €150 критично важливими будуть автоматичний обмін даними, зрозуміле декларування та мінімальна участь громадянина в митних процедурах. В іншому разі додаткові надходження можуть виявитися меншими, ніж витрати на контроль.
Не менш важливо, щоб парламент пояснив суспільству логіку майбутніх змін. Виборці мають розуміти, чи йдеться про повне оподаткування всіх міжнародних покупок, про перегляд порога, про обмеження для комерційних партій або про нову модель контролю. Нечіткі формулювання породжують чутки, а будь-які повідомлення про можливе подорожчання посилок швидко стають предметом політичних маніпуляцій.
Емоційна реакція депутатів у залі показала, наскільки чутливою є тема. Для одних парламентарів головним є захист внутрішнього виробника та додаткові доходи бюджету. Для інших — ризик перекласти нові витрати на громадян, які й без того живуть в умовах інфляції та падіння доходів. Суперечка між цими підходами неминуча, однак остаточне рішення має спиратися на розрахунки, а не на гучні заяви.
У підсумку закон «про посилки» може стати або прикладом сучасної податкової реформи, або черговим джерелом проблем для споживачів, бізнесу й митниці. Його значення виходить за межі покупок на іноземних сайтах. Документ впливатиме на доходи бюджету, конкурентне середовище та довіру міжнародних партнерів до українських реформ. Саме тому разом із ним парламенту доведеться ухвалювати й інші рішення, без яких фінансова підтримка Заходу та стабільність державних фінансів залишатимуться під питанням.