Понад 500 протоколів: Лубінець розповів про порушення в укриттях

Питання доступності та належного стану укриттів залишається одним із ключових у сфері цивільного захисту населення. В умовах повномасштабної війни захисні споруди мають бути не формальністю, а реально підготовленими місцями, куди люди можуть безпечно потрапити під час повітряної тривоги. Водночас результати перевірок свідчать, що в окремих громадах вимоги до облаштування та утримання укриттів досі порушують.

Упродовж минулого року Державна служба України з надзвичайних ситуацій склала 528 адміністративних протоколів за фактами недотримання вимог до захисних споруд. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, Офіс омбудсмена також проводить власні перевірки та передає інформацію про виявлені проблеми до відповідних органів.

Понад 500 протоколів: Лубінець розповів про порушення в укриттях

Перевірки укриттів охоплюють не лише їхню фізичну наявність, а й доступність для людей, безпеку, санітарний стан та готовність до використання за призначенням. Важливо, щоб споруда була відчинена під час сигналу повітряної тривоги, мала достатню кількість місць, освітлення, вентиляцію та можливість перебування людей упродовж необхідного часу.

Особливу увагу під час контролю приділяють об’єктам, якими користуються діти, пацієнти медичних установ, працівники підприємств і мешканці багатоповерхових будинків. Укриття, що розташоване поруч із житловим кварталом або соціальним закладом, має бути не тільки позначене на карті, а й фактично доступне для всіх громадян. Зачинені двері, захаращені проходи чи відсутність відповідальної особи можуть створити серйозну загрозу під час обстрілу.

Дмитро Лубінець пояснив, що у випадках, коли виявлені порушення можуть мати ознаки кримінального правопорушення, представники Офісу омбудсмена направляють повідомлення до Національної поліції. Матеріали також передають до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка має повноваження реагувати на недоліки у сфері цивільного захисту.

Йдеться про спільну роботу кількох державних органів, адже відповідальність за стан укриттів може стосуватися як балансоутримувачів, так і посадовців органів місцевого самоврядування або керівників установ. Якщо порушення не усувають після отримання відповідних вимог, справа може перейти до наступного етапу реагування.

Повторні перевірки та відповідальність посадовців

Офіс уповноваженого планує повторно відвідати укриття, де під час перших інспекцій виявили найбільше критичних недоліків. Такий підхід дає змогу перевірити не лише факт отримання припису, а й реальне виконання вимог. Власники та відповідальні особи повинні усунути проблеми, а не обмежуватися формальними звітами про проведені роботи.

За словами омбудсмена, минулого року через неналежний стан захисних споруд підготували 13 подань до посадовців. Усі вимоги, зазначені в цих документах, за наданою інформацією, вже виконали. Водночас позитивний результат окремих перевірок не означає, що проблема вирішена в масштабах усієї країни. Стан укриттів потребує постійного контролю, особливо в регіонах, які регулярно зазнають ракетних і дронових атак.

Якщо законні вимоги Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ігнорують, посадовцям може загрожувати адміністративна відповідальність. Наступним кроком у такому випадку стає складання адміністративного протоколу за невиконання законних вимог омбудсмена та звернення до суду.

Такий механізм має стимулювати відповідальних осіб не відкладати ремонт або облаштування укриттів. Однак для ефективного захисту населення важливо, щоб рішення ухвалювалися не лише після надзвичайних ситуацій чи публічного розголосу. Органи влади повинні заздалегідь визначати проблемні об’єкти, виділяти фінансування та контролювати якість виконаних робіт.

Яким має бути безпечне та доступне укриття

Належне укриття повинно бути придатним для перебування людей різного віку та фізичних можливостей. Йдеться про безпечний вхід, відсутність перешкод, достатню ширину проходів і можливість потрапити всередину людям, які користуються кріслами колісними або мають інші труднощі з пересуванням. Інклюзивність захисної споруди є важливою умовою, а не додатковою перевагою.

Не менш значущими є санітарні та побутові умови. У приміщенні мають бути освітлення, вентиляція, запас питної води, місця для сидіння, засоби зв’язку та зрозуміла інформація про правила поведінки. Для укриттів у школах і дитячих садках додатково необхідно враховувати потреби дітей, забезпечити можливість надання першої допомоги та організувати простір так, щоб перебування під час тривоги було максимально безпечним.

Відповідальність за доступ до укриттів під час повітряної тривоги має бути чітко розподілена. Люди повинні знати, куди звертатися, якщо споруда зачинена, переповнена або непридатна для використання. Водночас місцева влада має оперативно реагувати на повідомлення громадян і не допускати ситуацій, коли доступ до єдиного укриття в районі обмежений.

Понад пів тисячі адміністративних протоколів демонструють масштаб проблеми та необхідність системних змін. Перевірки, повторний контроль і притягнення винних до відповідальності можуть покращити ситуацію, але остаточний результат залежить від щоденної роботи центральної та місцевої влади. Укриття повинні бути відкритими, справними, доступними та готовими до використання в будь-який момент, адже від цього безпосередньо залежать життя і здоров’я людей.