У Новомосковську Тульської області росії вибухнув автомобіль, унаслідок чого загинув колишній співробітник Федеральної служби виконання покарань РФ Роман Сиром’ятников. Інцидент стався біля житлового будинку. За попередніми даними, вибуховий пристрій могли встановити під днищем машини з боку водія.
На місці події працювали представники російських силових структур, зокрема Росгвардії та Міністерства оборони РФ. Обставини вибуху, тип пристрою та особи, які могли бути причетними до атаки, офіційно не встановлені. Російські слідчі мають з’ясувати, чи був вибух заздалегідь спланованим замахом, а також яким чином зловмисники отримали доступ до автомобіля.
Що відомо про загиблого внаслідок вибуху
Роман Сиром’ятников раніше працював у пенітенціарній системі росії. Після звільнення з Федеральної служби виконання покарань він, за повідомленнями російських медіа, почав викладати в одному з коледжів. У 2023 році чоловік долучився до російської армії та був направлений на війну проти України.
За наявною інформацією, Сиром’ятников служив у складі 51-го полку 106-ї Тульської дивізії повітрянодесантних військ РФ. Підрозділ російської армії брав участь у бойових діях на Донецькому напрямку та в Курській області. Наприкінці листопада 2024 року він завершив військову службу й повернувся до Тульської області.
У російських джерелах зазначають, що після повернення додому колишній військовослужбовець жив у Новомосковську. Саме там його автомобіль вибухнув біля будинку. Сила вибуху була такою, що чоловік загинув на місці або невдовзі після детонації. Інформація про інших постраждалих, пошкодження сусідніх автомобілів чи будівель не була повною мірою оприлюднена.
Правоохоронці розглядають кілька версій події. Серед них можуть бути особистий конфлікт, помста, діяльність диверсійної групи або напад, пов’язаний із минулим загиблого. Водночас будь-які висновки щодо мотивів вибуху наразі є передчасними. Остаточну картину мають встановити слідчі експертизи та допити свідків.
Сиром’ятникова підозрювали в катуванні українських військовополонених
Ім’я Романа Сиром’ятникова раніше згадувалося у кримінальному провадженні, пов’язаному з незаконним утриманням і тортурами українських військовополонених. Українські слідчі заявляли, що колишній працівник російської пенітенціарної системи міг бути причетним до жорстокого поводження з громадянами України.
За даними української сторони, під час допитів і утримання полонених застосовувалися побиття руками та ногами, удари кийками, пластиковими трубами й молотками, а також електричний струм. У матеріалах слідства йшлося про щонайменше 50 потерпілих українських військовослужбовців. Такі дії можуть мати ознаки воєнних злочинів і грубих порушень міжнародного гуманітарного права.
Українські правоохоронці повідомляли, що Сиром’ятников міг використовувати досвід роботи у російській системі виконання покарань під час поводження з військовополоненими. Водночас сам підозрюваний, наскільки відомо з відкритої інформації, не постав перед українським судом і не надав публічних пояснень щодо висунутих проти нього звинувачень.
Важливо, що статус підозрюваного не означає автоматичного визнання вини. Водночас документування свідчень потерпілих, встановлення конкретних епізодів і збирання доказів дають змогу українським органам розслідувати можливі злочини незалежно від того, де перебувають фігуранти. Якщо причетність Сиром’ятникова буде доведена, його дії можуть розглядатися в межах проваджень щодо катувань і незаконного поводження з військовополоненими.
Розслідування вибуху триває
Після вибуху російські силовики оглянули місце події, уламки автомобіля та прилеглу територію. Для встановлення обставин детонації мають бути проведені вибухотехнічна, криміналістична та судово-медична експертизи. Окремо слідчі перевірятимуть записи камер спостереження, дані мобільного зв’язку й можливі маршрути пересування загиблого перед вибухом.
Наразі немає підтверджених даних про те, хто саме заклав вибуховий пристрій. Так само не встановлено, чи пов’язаний напад із діяльністю Сиром’ятникова під час роботи у ФСВП, його участю у війні проти України або підозрами в катуванні полонених. Будь-які заяви про організаторів атаки без доказів залишаються припущеннями.
Подібні інциденти на території росії часто супроводжуються взаємними звинуваченнями та поширенням неперевіреної інформації. Тому дані про вибух у Тульській області потребують обережної оцінки до завершення офіційного розслідування. Водночас загибель людини внаслідок підриву автомобіля свідчить про серйозність події та необхідність встановити всі обставини злочину.
Українська сторона продовжує збирати докази можливих воєнних злочинів російських військових і представників окупаційних структур. Свідчення звільнених полонених, медичні документи, фото-, відеоматеріали та інші дані можуть бути використані для притягнення винних до відповідальності. Подальший розвиток справи щодо вибуху та кримінального провадження про катування українців залежатиме від результатів розслідувань.
Втрати РФ за добу: 1750 окупантів, 49 артсистем і десятки одиниць техніки