Роксолана Мережко
Під час четвертої фази операції «Вівальді» Сили оборони України провели масштабні наступальні дії на одному з важливих напрямків фронту. За словами командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького, українським військовим вдалося деокупувати 101 квадратний кілометр території та повернути під контроль одразу три населені пункти. Ці результати стали важливим етапом у протидії планам російських військ на сході України.
Операція «Вівальді» мала не лише тактичне, а й значне стратегічне значення. Українські підрозділи зупинили спроби противника розширити зону проникнення, обійти Слов’янсько-Краматорську агломерацію з флангів і створити умови для її оточення. Одночасно Сили оборони зберегли контроль над важливою транспортною артерією, яка сполучає Харківський напрямок із районом Слов’янська.
Четверта фаза операції «Вівальді»
Андрій Білецький повідомив, що спочатку перед українськими військовими стояло обмежене завдання — ліквідувати ворожу інфільтрацію та стабілізувати лінію оборони. Проте внаслідок ефективних дій підрозділів ситуація швидко змінилася. Українські сили не лише відбили спроби противника просунутися вперед, а й перейшли до масштабного наступу.
У межах четвертої фази операції українські військові звільнили 101 квадратний кілометр території. Під повний контроль Сил оборони перейшли населені пункти Липове, Колодязі та Зелена Долина. Бої на цій ділянці стали серйозним випробуванням для російських підрозділів, які зазнали значних втрат у живій силі та техніці.
За оцінкою українського командування, втрати російської армії під час цієї фази становили близько 3000 військовослужбовців. Водночас точні цифри можуть уточнюватися, адже бойові дії на напрямку тривали, а підрозділи противника намагалися утримувати окремі позиції та здійснювати контратаки.
Наступальні дії ЗСУ спричинили серйозні проблеми в управлінні російськими силами. Окупаційні підрозділи втрачали координацію, не встигали реагувати на зміну обстановки та були змушені залишати підготовлені позиції. На окремих ділянках це призвело до дезорієнтації особового складу й хаотичного відведення військ.
Одним із ключових чинників успіху стала здатність українських командирів швидко використовувати помилки противника. Після того як російська оборона почала втрачати цілісність, українські підрозділи розширили зону наступу, посилили тиск на фланги та змусили ворога перекидати резерви з інших напрямків.
Як операція вплинула на ситуацію на сході
За словами Білецького, головним результатом операції стало збереження важливих логістичних маршрутів українського угруповання. Російське командування прагнуло перерізати шляхи постачання та створити загрозу для оборони Слов’янсько-Краматорської агломерації. Однак українські військові зірвали ці плани й не дозволили противнику замкнути кільце навколо ключових міст Донеччини.
ЗСУ не дали російським військам обійти агломерацію з флангів і поставити її під загрозу оточення. Крім того, було збережено контроль над трасою Харків — Слов’янськ, яка має важливе значення для переміщення військ, евакуації поранених і доставки необхідного забезпечення.
Командир Третього армійського корпусу зазначив, що противник не зміг перерізати ключову логістичну артерію українського угруповання на Донбасі. Російське угруповання «Запад» було змушене відмовитися від частини запланованих дій і перекинути додаткові сили на проблемну ділянку. Зокрема, російське командування залучало підрозділи 1-ї танкової армії, що послабило тиск на Куп’янськ-Вузловий.
Таким чином, операція «Вівальді» вплинула одразу на кілька напрямків. Українські військові звільнили територію, зменшили загрозу обходу Слов’янсько-Краматорської агломерації та змусили противника змінити розстановку сил. Це дало змогу послабити наступальний потенціал російської армії й виграти час для укріплення оборони на сусідніх ділянках фронту.
Важливу роль відіграла й інформаційна складова. Українське командування зберігало оперативну тишу, не розкривало справжнього напрямку головного удару та використовувало дезінформаційні заходи. У результаті російські війська не змогли своєчасно визначити масштаб наступу й підготувати достатні резерви для його зупинки.
Загальні результати операції «Вівальді»
Операція складалася з кількох етапів і тривала протягом чотирьох фаз. За цей час українська армія, за даними командування, звільнила загалом 277 квадратних кілометрів території та повернула контроль над 16 населеними пунктами. Такі результати свідчать про системну роботу Сил оборони, які діяли не окремими штурмовими групами, а скоординованим угрупованням.
Загальні втрати російських військ за період операції оцінюються приблизно у 8000 військовослужбовців. Значна частина російських підрозділів була змушена перейти до оборони, а окремі формування втратили можливість проводити активні наступальні дії. Для ворога це означало не лише скорочення особового складу, а й зниження темпу операцій на суміжних напрямках.
До виконання бойових завдань залучалися підрозділи Третьої штурмової бригади, 60-ї окремої механізованої бригади, 125-ї окремої важкої механізованої бригади, 3-го окремого розвідувального батальйону, 25-го окремого танкового батальйону та 21-го окремого батальйону безпілотних систем. Їхні дії посилювали придані сили, зокрема підрозділи 66-ї окремої механізованої бригади, прикордонники, Сили спеціальних операцій, Національна гвардія та оператори безпілотних комплексів.
Злагоджена взаємодія між штурмовими групами, розвідкою, артилерією, танковими підрозділами та операторами безпілотників дала змогу швидко виявляти позиції противника й завдавати ударів по його командних пунктах, складах та маршрутах постачання. Саме поєднання різних засобів ураження допомогло українським військовим зламати оборону російських сил.
Окремим фактором стало виснаження російських підрозділів. Через проблеми з постачанням боєприпасів, продовольства та засобів зв’язку частина окупантів втрачала здатність чинити організований опір. У таких умовах українські штурмові групи отримували можливість розширювати плацдарми та закріплюватися на звільнених позиціях.
Підсумки операції «Вівальді» демонструють, що Сили оборони України здатні проводити складні наступальні дії навіть за умов чисельної та ресурсної переваги противника. Здобутки Третього армійського корпусу та приданих йому підрозділів дозволили звільнити значну площу, зірвати плани російського командування й зберегти контроль над важливою логістикою Донбасу.