Очільник ТЦК завищував показники мобілізації: що вирішив суд

В Івано-Франківській області суд розглянув питання щодо керівника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якого підозрюють у корупційних правопорушеннях і внесенні недостовірних даних про мобілізацію. За версією слідства, посадовець міг штучно завищувати показники виконання мобілізаційного плану, оформлюючи військовозобов’язаних як нібито прийнятих на військову службу.

Йдеться про підполковника, який виконував обов’язки начальника районного ТЦК та СП. Суд не визнавав його винним, а обраний запобіжний захід стосується лише періоду досудового розслідування. Остаточні висновки у справі мають бути зроблені після дослідження всіх доказів і завершення судового розгляду.

У чому підозрюють керівника ТЦК

Згідно з матеріалами кримінального провадження, підполковник є уродженцем селища Мангуш Донецької області. На момент описаних подій він виконував обов’язки керівника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на Прикарпатті.

У березні 2026 року посадовця затримали за підозрою у вимаганні неправомірної вигоди у військовозобов’язаних. За даними слідства, чоловікам могли пропонувати зняття з розшуку в інформаційній системі «Оберіг» за грошову винагороду в розмірі однієї тисячі доларів США. Цей епізод став одним із напрямів розслідування щодо діяльності посадовця.

Пізніше прокурор звернувся до суду з новим клопотанням, у якому описав можливе внесення неправдивих відомостей про мобілізацію громадян. Слідство вважає, що такі дії могли відбуватися в період із 18 грудня 2025 року до 24 січня 2026 року.

За версією обвинувачення, до електронних облікових даних вносилася інформація про нібито мобілізованих військовозобов’язаних. Водночас фактично ці люди не були зараховані до списків особового складу військових частин і не проходили службу в тому статусі, який зазначався в системі.

Загалом ішлося про 28 військовозобов’язаних громадян. Їх могли формально оформити як прийнятих на військову службу, хоча насправді вони не числилися у складі жодної військової частини. Якщо такі обставини підтвердяться, внесення недостовірних даних могло вплинути на офіційну статистику мобілізації та створити видимість виконання визначених завдань.

Прокурор припускає, що таким способом керівник районного ТЦК та СП міг штучно збільшувати показник виконання мобілізаційного плану. Водночас питання про те, чи були ці дії умисними, який саме мотив мав посадовець і чи настали від них конкретні наслідки, має встановити суд під час розгляду справи по суті.

Які статті інкримінують підполковнику

Окрім підозри в одержанні неправомірної вигоди, посадовцю інкримінують правопорушення, передбачені частинами першою та третьою статті 362, а також частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.

Стаття 362 КК України стосується несанкціонованих дій з інформацією, яка обробляється в електронних системах, якщо такі дії вчиняє особа, що має право доступу до відповідних даних. Частина третя цієї статті передбачає відповідальність за тяжчі наслідки або вчинення дій за обтяжувальних обставин.

Стаття 366 КК України пов’язана зі службовим підробленням, тобто внесенням службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів або складанням документів, що містять недостовірні дані.

У разі доведення вини під час судового розгляду посадовцю може загрожувати кримінальна відповідальність за кожним із підтверджених епізодів. Проте сама підозра не означає автоматичного визнання людини винною. За законом, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в установленому порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

На засідання, де розглядалося клопотання прокурора, підозрюваний і його захисник не прибули. Суд оцінював надані матеріали в межах питання про запобіжний захід, а не ухвалював остаточного рішення щодо винуватості підполковника.

Яке рішення ухвалив суд

Калуський міськрайонний суд обрав керівнику районного ТЦК та СП запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 60 днів. Такий захід є одним із менш суворих запобіжних заходів і не передбачає тримання людини під вартою або цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до рішення суду, підозрюваний має виконувати низку процесуальних обов’язків. Зокрема, він повинен з’являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду. Також без відповідного дозволу йому заборонено залишати місце проживання та реєстрації.

Окремо суд зобов’язав посадовця передати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Це обмеження має забезпечити його належну участь у слідчих і судових процедурах та унеможливити виїзд за межі України без дозволу уповноваженого органу.

Якщо підозрюваний порушить покладені на нього обов’язки, суд може застосувати суворіший запобіжний захід. Крім того, за невиконання вимог передбачене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Надалі слідство має перевірити походження внесених до системи даних, фактичний статус усіх 28 військовозобов’язаних, обставини можливого отримання коштів і роль інших осіб, якщо вони були залучені до схеми. Також процесуальні органи повинні встановити, чи спричинили ймовірні фіктивні оформлення реальні наслідки для мобілізаційного обліку.

Таким чином, на цьому етапі суд лише визначив запобіжний захід для підозрюваного керівника ТЦК. Рішення про те, чи справді він завищував показники мобілізації, вносив неправдиві відомості та отримував неправомірну вигоду, може бути ухвалене тільки після повного розгляду кримінального провадження.