Не морози страшні: що загрожує українській енергосистемі цього тижня

Наступні кілька днів для України можуть стати випробуванням для стабільності енергетичної мережі: різке похолодання підвищує навантаження на систему опалення, а суміжні фактори створюють додаткові ризики. У цій статті експертно розглядаємо, що варто чекати цього тижня, які загрози можуть спричинити віялові відключення і як підготуватися, спираючись на коментарі голови Ліги енергетичного розвитку України Олександра Голиздри.

Не морози страшні: що загрожує українській енергосистемі цього тижня

За словами експертів, головні загрози для енергосистеми на фоні морозів — це не лише рекордне споживання електроенергії, а й поєднання довготривалих технічних проблем та логістичних обмежень. Під час сильних морозів збільшується навантаження на теплові та електричні мережі: побутові і промислові споживачі вмикають обігрівачі, зростає попит на пікові потужності. Якщо резерв генеруючих потужностей недостатній або є пошкодження в мережі, це підвищує ймовірність примусових відключень.

Олександр Голиздра наголошує, що окремою проблемою є стан обладнання: за роки експлуатації трансформатори, лінії та підстанції накопичили значний знос. У морозні дні ризик виходу з ладу окремих вузлів мережі зростає — це може призвести до локальних аварій та каскадних відключень. Також важливим фактором є доступність паливних поставок для теплоелектростанцій: перебої з доставкою вугілля чи газу здатні швидко зменшити потужності в системі.

Які ризики найбільш ймовірні і як їх мінімізувати

Серед найбільш реальних сценаріїв на поточний тиждень експерти називають: тимчасові віялові відключення у разі перевищення пікового споживання, наростання навантаження на окремі підстанції з подальшими аваріями, а також ускладнення імпорту електроенергії через зовнішні фактори. Щоб мінімізувати ці ризики, Голиздра радить комплекс заходів: оперативне нарощування мобілізованого резерву, пріоритетне підключення критичної інфраструктури, а також координація з сусідніми країнами щодо імпорт електроенергії в пікові години.

Крім того, важливим є інформаційне забезпечення населення: підвищити обізнаність про графіки можливих відключень, рекомендації з енергозбереження та алгоритми безпечної дії під час відсутності світла. Прості кроки від споживачів — зниження некритичного споживання в ранкові та вечірні піки, відключення зайвих приладів та регулювання опалення — можуть суттєво знизити навантаження на мережу.

Ще один довгостроковий, але нагальний аспект — стан відновлюваних джерел та їхня інтеграція. Хоча сонячні та вітрові електростанції також залежать від погодних умов, їхня гнучкість і розподілена генерація можуть допомогти зменшити напругу у системі, якщо правильно налаштовані та підключені. Інвестиції у модернізацію мережі та накопичувальні системи здатні зменшити ймовірність аварій у майбутньому.

Що можуть зробити влада та споживачі

З боку держави потрібна координація між енергетичними операторами, урядом та місцевою владою: оперативне реагування на аварії, забезпечення доступу резервних поставок палива та погодження транскордонних поставок електроенергії. Голиздра також звертає увагу на важливість захисту енергетичної інфраструктури від зовнішніх загроз та підтримку ремонтних бригад у найкритичніші години.

Для звичайних громадян найважливіше — слідувати офіційним повідомленням, підготувати базовий набір засобів (акумулятори, повністю заряджені пристрої, джерела світла) та поводитися ощадливо з енергією в пікові години. Спільні дії населення та енергетичного сектора можуть пом'якшити наслідки холодів і зменшити тиск на національну енергетична безпека.

Підсумовуючи: мороз сам по собі не має бути вирішальним фактором, якщо є достатні резерви, гнучкі рішення та координація між усіма учасниками енергетичного ринку. Однак за відсутності підготовки навіть короткочасні піки споживання можуть призвести до неприємних наслідків. Тому цього тижня варто бути уважнішими, слідкувати за офіційними повідомленнями та економити електроенергію там, де це можливо — щоб уникнути найгірших сценаріїв.