Роксолана Мережко
Призначений російськими окупаційними структурами Ворошиловський міжрайонний суд у Донецьку оголосив вирок 54-річній прокремлівській блогерці та юристці Тетяні Монтян. Її засудили до півтора року колонії загального режиму. Крім того, суд заборонив їй протягом двох років адмініструвати сайти. Рішення було ухвалене на тимчасово окупованій території, а інформацію про нього поширили російські засоби масової інформації.
Монтян визнали винною у публічних закликах до так званого екстремізму. Сторона обвинувачення наполягала, що висловлювання блогерки містили заклики до насильства проти представників певної соціальної групи. Водночас сама фігурантка справи та її прихильники заперечували таке трактування її слів і заявляли, що вислів мав інше значення.
За що Тетяну Монтян засудили до колонії
Кримінальну справу проти Тетяни Монтян, за повідомленнями російських джерел, порушили у вересні 2025 року. Приводом стала фраза, яку блогерка виголосила під час прямої трансляції у грудні 2022 року. Йдеться про вислів «охраноту мочити без жодного жалю».
Представники обвинувачення заявили, що ці слова можна розцінювати як заклик до насильства щодо соціальної групи, яку Монтян називала «охранотою». У матеріалах справи фігурували висновки лінгвістичної та психолого-лінгвістичної експертиз. На думку сторони обвинувачення, результати досліджень підтверджували наявність у висловлюванні ознак публічного спонукання до агресивних дій.
Прокуратура просила призначити блогерці суворіше покарання — п’ять років колонії-поселення. Суд у підсумку визначив покарання у вигляді одного року та шести місяців колонії загального режиму. Також Монтян позбавили права адмініструвати інтернет-сайти строком на два роки. Саме це обмеження може вплинути на її подальшу активність у мережі та роботу з інформаційними майданчиками.
Сама Тетяна Монтян і люди, які її підтримують, пояснювали спірну фразу інакше. За їхньою версією, словом «охранота» блогерка називала російських блогерів та коментаторів, які, на її думку, замовчували проблеми на фронті та підтримували офіційну позицію російської влади. Вони також стверджували, що під словом «мочити» моглося матися на увазі не фізичне насильство, а блокування ботів і небажаних користувачів у коментарях під час трансляції.
Таким чином, справа Монтян стала черговим прикладом кримінального переслідування за публічні висловлювання в російському правовому полі. Остаточна оцінка слів блогерки ґрунтувалася на трактуванні експертів та суду, який визнав їх такими, що виходять за межі дозволеного.
Конфлікти Монтян із російськими пропагандистами
Після відкриття кримінальної справи навколо Тетяни Монтян виникли додаткові конфлікти з представниками російського пропагандистського середовища. Голова так званої «Ліги безпечного інтернету» Катерина Мізуліна повідомляла, що її організація звернулася до Міністерства внутрішніх справ росії. Причиною стали скарги на публікації Монтян, які нібито містили дискредитацію російської армії.
Блогерку також публічно критикували російський пропагандист Володимир Соловйов і співробітник його телеканалу Борис Якеменко. Вони звинувачували Монтян у нібито привласненні грошей, які збирали для російських військових. Ці твердження стосувалися коштів, що надходили в межах кампаній допомоги армії росії.
Тетяна Монтян заперечувала звинувачення у привласненні коштів. Вона заявляла, що її команда звітувала про використання зібраних грошей і публікувала інформацію про передане майно та допомогу. Конфлікт між блогеркою і російськими пропагандистами демонструє суперечності всередині прокремлівського інформаційного середовища, де навіть лояльні до російської агресії публічні діячі можуть ставати об’єктами критики та переслідування.
Водночас справа про висловлювання Монтян розглядалася окремо від претензій щодо можливих фінансових порушень. Судове рішення стосувалося саме звинувачень у закликах до екстремізму. Інші публічні конфлікти могли впливати на інформаційний фон навколо процесу, однак не були основною підставою для призначення покарання.
Що відомо про Тетяну Монтян
Тетяна Монтян народилася в Криму та свого часу працювала адвокаткою в Україні. Вона здобула популярність завдяки резонансним публічним заявам, участі в політичних дискусіях і веденню блогів. Упродовж останніх років її позиція дедалі більше збігалася з російською пропагандистською риторикою, а сама Монтян активно коментувала події в Україні з прокремлівських позицій.
У 2015 році Монтян внесли до бази українського сайту «Миротворець». Серед причин називали юридичну допомогу представникам незаконних формувань, пов’язаних із так званими «ДНР» і «ЛНР». Її діяльність викликала гостру реакцію в Україні через контакти з окупованими територіями та публічні висловлювання, які розцінювалися як антиукраїнські.
За даними Служби безпеки України, у 2021 році Тетяна Монтян переїхала до росії. У січні 2023 року вона стала колумністкою російського пропагандистського телеканалу RT. На його майданчиках блогерка поширювала оцінки подій, співзвучні з позицією кремля, та коментувала повномасштабну війну проти України.
У 2023 році в Україні проти Монтян відкрили кримінальне провадження. Воно стосується, зокрема, можливих закликів до повалення конституційного ладу, посягання на територіальну цілісність держави, колабораційної діяльності та виправдовування російської агресії. Українські правоохоронні органи оцінюють її публічні виступи та матеріали в межах окремих процесуальних дій.
Вирок, винесений Монтян у Донецьку, слід розглядати в контексті її багаторічної інформаційної діяльності та підтримки російської політики. Водночас рішення окупаційного суду не змінює правового статусу Донецька як тимчасово окупованої території України. Російські структури, які діють там, не мають легітимних повноважень від імені української держави.
Покарання у вигляді півтора року колонії та заборона адмініструвати сайти стали підсумком розгляду справи про спірний вислів, зроблений під час трансляції у 2022 році. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи буде вирок оскаржено та як саме російська система виконання покарань забезпечуватиме його реалізацію.