В Україні може зрости вартість молока та іншої молочної продукції. Виробники працюють в умовах підвищених витрат на електроенергію, пальне, резервне живлення, охолодження і транспортування. У разі подальшого подорожчання ресурсів частину додаткових витрат підприємства будуть змушені перенести у відпускні ціни, а згодом це позначиться і на вартості товарів у магазинах.
Найбільше ризик подорожчання стосується свіжої молочної продукції, яка потребує безперервного охолодження та швидкої доставки до торговельних мереж. Йдеться про питне молоко, кефір, сметану, йогурти, вершки та інші товари з коротким терміном придатності. За прогнозами представників галузі, до кінця 2026 року ціни на окремі позиції можуть зрости на 20–25%, хоча фактична динаміка залежатиме від ситуації з електропостачанням, урожаєм, логістикою та попитом.
Чому молоко може подорожчати
Собівартість молока формується не лише з ціни кормів і витрат на утримання тварин. Важливу роль відіграють електроенергія, робота доїльного та холодильного обладнання, водопостачання, опалення, зарплати працівників, ветеринарне обслуговування і транспортування сировини. Коли дорожчає хоча б одна з цих складових, виробники змушені переглядати економіку підприємства.
Особливо гостро проблема проявляється під час відключень електроенергії. Молочні ферми та переробні заводи не можуть надовго зупинити виробничі процеси. Сире молоко потребує охолодження одразу після надоїв, а готова продукція має зберігатися в умовах стабільної температури. Тому підприємства використовують генератори, акумуляторні системи та інші джерела резервного живлення.
Генератор дає змогу підтримувати роботу обладнання, але водночас збільшує витрати. Найбільша стаття видатків у такому випадку — дизельне пальне. За оцінками учасників ринку, використання генераторів може додавати до собівартості літра молока приблизно 3–3,5 гривні. Для великих ферм і заводів, які щодня переробляють тисячі літрів сировини, це перетворюється на значну суму.
Додатковий тиск створює вартість самого пального. Якщо дизель дорожчає, зростають витрати не тільки на генерацію електроенергії, а й на доставку кормів, вивезення готової продукції та перевезення молока від ферми до переробного підприємства. У результаті один і той самий ресурс впливає на кілька етапів виробничого ланцюга.
Виробники не завжди можуть одразу підняти ціни на весь розмір додаткових витрат. Частину подорожчання вони можуть тимчасово компенсувати за рахунок прибутку, оптимізації персоналу, скорочення інших видатків або зміни асортименту. Однак тривале зростання витрат зрештою змушує переглядати закупівельні та роздрібні ціни.
Які молочні та інші продукти можуть зрости в ціні
Першими під тиск потрапляють товари, у яких молоко є основною сировиною. Це передусім кефір, сметана, йогурти, вершки та кисломолочні десерти. Їхнє виробництво потребує не лише молочної сировини, а й постійної роботи холодильних установок, фасувальних ліній та складів.
Вартість вершкового масла і твердих сирів також залежить від ціни молока, проте механізм її формування дещо інший. На ці товари впливають тривалість виробничого циклу, вихід готової продукції з певного обсягу сировини, витрати на визрівання, пакування та зберігання. Через це ціни на масло і сир можуть змінюватися не одночасно зі свіжим молоком, а з певним запізненням.
Можливе подорожчання і продукції, у складі якої молочні компоненти займають значну частку. Це можуть бути окремі види випічки, кондитерські вироби, морозиво, готові соуси та напівфабрикати. Проте підвищення цін у цих категоріях залежатиме не тільки від молока. Виробники також враховують ціну цукру, борошна, яєць, рослинних жирів, упаковки та логістики.
Подорожчання молока не означає автоматичного зростання вартості всіх продуктів. Кожна товарна категорія має власну структуру витрат. Наприклад, для овочів важливими є врожай і погодні умови, для імпортних товарів — валютний курс і митні витрати, а для замороженої продукції — вартість електроенергії та холодильного зберігання.
Водночас електроенергія та пальне є універсальними складовими, які впливають майже на весь продовольчий ринок. Підприємства використовують електрику для виробництва, освітлення, роботи насосів, вентиляції, холодильників, морозильних камер і пакувального обладнання. Якщо електропостачання нестабільне, витрати на резервне живлення можуть підвищити кінцеву ціну товарів.
Ризик подорожчання існує для м’ясної, рибної, замороженої продукції, готових страв і напівфабрикатів. У цих сегментах важливо підтримувати температурний режим, тому тривалі відключення або робота на генераторах безпосередньо позначаються на собівартості. Також додаткові витрати можуть виникати у виробників хліба, кондитерських виробів і напоїв.
Що буде з цінами та як покупцям заощадити
Динаміка цін на молоко до кінця 2026 року залежатиме від кількох чинників. Серед них — стабільність електропостачання, вартість дизельного пального, обсяги виробництва молока, закупівельні ціни на корми та платоспроможність споживачів. Якщо попит знизиться, магазини та виробники можуть стримувати підвищення цін, щоб не втратити покупців.
Важливе значення матиме і конкуренція між торговельними мережами. Великі магазини можуть тимчасово утримувати привабливі ціни на популярні позиції, компенсуючи це за рахунок акцій, власних торгових марок або спеціальних умов співпраці з постачальниками. Водночас у невеликих магазинах ціни можуть змінюватися швидше через обмежені обсяги закупівель і вищі логістичні витрати.
Покупцям варто звертати увагу не тільки на ціну упаковки, а й на вартість літра або кілограма. Зменшення об’єму пачки без пропорційного зниження ціни фактично означає приховане подорожчання. Порівнювати потрібно продукцію однакової жирності, складу та терміну придатності, адже різниця між товарами може пояснюватися не лише брендом, а й технологією виробництва.
Заощадити допомагає планування покупок. Молоко, кефір і сметану не варто купувати у великих обсягах без потреби, оскільки це швидкопсувні продукти. Натомість товари тривалого зберігання, такі як крупи, макарони, цукор або борошно, можна купувати під час акцій, якщо є належні умови для зберігання.
Також варто стежити за сезонними пропозиціями та порівнювати ціни у різних торговельних мережах. Навіть за загального зростання середньої вартості молока різниця між магазинами може бути помітною. Однак надмірне запасання продуктів не завжди є вигідним: акційна ціна не компенсує втрати, якщо товар зіпсується до завершення терміну придатності.
Отже, основною причиною можливого подорожчання молока є зростання собівартості виробництва, посилене витратами на генератори, пальне та логістику. Разом із молочною продукцією можуть зрости в ціні товари, для яких критично важливі охолодження, стабільне електропостачання або регулярні перевезення. Водночас масштаб подорожчання не буде однаковим для всіх категорій, а кінцеві ціни залежатимуть від попиту, конкуренції та здатності виробників оптимізувати витрати.
Трильйонери нової епохи: як Маск і техногіганти очолили світовий рейтинг