Лубінець попередив: під час атак українці досі не можуть потрапити в укриття

Проблема доступності укриттів в Україні залишається критично важливою на тлі регулярних ракетних і дронових атак росії. У момент повітряної тривоги люди мають лічені хвилини, щоб дістатися безпечного місця, однак частина захисних споруд досі виявляється зачиненою, недоступною або взагалі існує лише у документах. Про це заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, близько 8% укриттів залишаються зачиненими під час російських атак. Для мешканців міст і громад це може мати особливо небезпечні наслідки, адже в умовах обстрілу люди не завжди мають можливість швидко знайти альтернативне безпечне місце. Йдеться не лише про технічний стан споруд, а й про реальний доступ до них у будь-який час доби.

Частина укриттів існує лише на папері

Дмитро Лубінець повідомив, що до Офісу омбудсмана надходить значна кількість скарг від громадян. Під час перевірок фахівці виявляли ситуації, коли укриття позначене на карті або в мобільному застосунку, але на практиці його немає за вказаною адресою. В інших випадках приміщення формально числиться захисною спорудою, проте не пристосоване для перебування людей під час небезпеки.

Окремою проблемою є зачинені укриття. Навіть якщо споруда обладнана та розташована неподалік від житлових будинків, її користь зводиться нанівець, коли громадяни не можуть потрапити всередину під час повітряної тривоги. Причинами можуть бути відсутність відповідальної особи, несправні замки, неналежна організація доступу або небажання балансоутримувачів забезпечувати цілодобове відкриття приміщень.

Уповноважений Верховної Ради наголосив, що інформація про укриття повинна відповідати дійсності. Людина, яка перевіряє найближчу захисну споруду заздалегідь, має бути впевнена, що під час атаки зможе скористатися нею. Якщо об’єкт позначений у переліку, але фактично відсутній або не працює, це створює хибне відчуття безпеки та може поставити під загрозу життя людей.

Для громадян важливо заздалегідь визначати кілька можливих маршрутів до укриттів, особливо якщо йдеться про родини з дітьми, літніх людей або осіб з інвалідністю. Водночас відповідальність за належний стан захисних споруд не може перекладатися лише на мешканців. Органи місцевого самоврядування, балансоутримувачі будівель і відповідальні служби повинні гарантувати доступність та готовність укриттів.

Скільки захисних споруд є в Україні

За даними представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій, фонд захисних споруд цивільного захисту налічує понад 69 тисяч об’єктів. До цього переліку входять різні типи приміщень і споруд, призначених для захисту населення. Частина об’єктів розташована на тимчасово окупованих територіях, ще майже 2300 перебувають у районах активних бойових дій.

На підконтрольній уряду території обліковується близько 60 тисяч об’єктів фонду. Майже 85% із них мають статус готових або обмежено готових до використання за призначенням. Водночас сам факт наявності відповідного статусу не завжди означає, що кожен громадянин зможе безперешкодно потрапити до укриття в реальній надзвичайній ситуації.

Готовність споруди передбачає не тільки наявність міцного приміщення. Важливими є справні входи та виходи, освітлення, вентиляція, санітарні умови, доступ до води, можливість розмістити людей і зрозуміле позначення. Крім того, укриття має бути відкритим у період повітряної тривоги, а інформація про його розташування повинна бути актуальною.

Ситуація відрізняється залежно від регіону. Найбільше об’єктів фонду обліковують Львівська та Харківська області. Водночас у Полтавській області понад 41% захисних споруд мають статус «не готові до використання». Такі показники свідчать про нерівномірний рівень забезпечення громад і необхідність системної роботи на місцевому рівні.

Фінансування та планування нових укриттів

Одним із ключових питань залишається фінансування будівництва та облаштування захисних споруд. Повідомлялося, що Міністерство фінансів вирішило перенести до грудня фінансування 39 мільярдів гривень капітальних видатків, запланованих на вересень і листопад. Зокрема, йшлося про кошти для будівництва укриттів у закладах освіти та медичних установах.

Відтермінування фінансування може вплинути на строки реалізації важливих проєктів. Найбільш гостро це стосується шкіл, дитячих садків, лікарень та інших установ, де під час повітряної тривоги одночасно можуть перебувати сотні людей. Безпечне укриття в таких закладах має бути не формальністю, а невіддільною частиною функціонування установи.

Питання захисту населення планують враховувати також під час містобудівного планування. Голова профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк зазначала, що громади повинні заздалегідь визначати місця розташування захисних споруд у новій містобудівній документації. Без відповідної схеми укриттів така документація не повинна проходити експертизу.

Такий підхід має допомогти уникати ситуацій, коли житлові квартали, школи чи медичні установи зводять без достатньої кількості безпечних приміщень. Під час проєктування нових районів необхідно враховувати щільність населення, транспортну доступність укриттів, час, потрібний для евакуації, а також потреби маломобільних груп.

Проблема укриттів потребує постійного контролю, відкритої інформації та чіткої відповідальності. Перевірки повинні встановлювати не лише наявність споруди у документах, а й її фактичну придатність, доступність та готовність до використання. Для людей важливо знати, що найближче укриття справді відчинять під час тривоги, а його стан дозволить перечекати небезпеку.

Поки російські атаки залишаються щоденною загрозою, питання доступних укриттів є одним із головних завдань держави та місцевих громад. Кожна захисна споруда, яка не працює або залишається недоступною, означає додатковий ризик для цивільного населення. Саме тому заяви про зачинені та неіснуючі укриття мають завершуватися конкретними перевірками, усуненням недоліків і персональною відповідальністю тих, хто відповідає за безпеку людей.