Кримінальні провадження щодо військовослужбовців мають особливий порядок розслідування, оскільки можуть стосуватися як загальнокримінальних правопорушень, так і порушень порядку несення військової служби. Для військового важливо розуміти, який орган уповноважений проводити досудове розслідування, на якому етапі перебуває справа та як офіційно перевірити інформацію про можливе внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Сам факт службової перевірки, рапорту командира або пояснень військовослужбовця ще не означає, що проти нього вже відкрито кримінальне провадження. Кримінальний процес починається після внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Водночас особа може дізнатися про провадження не лише з офіційного повідомлення, а й під час проведення слідчих дій, вручення повістки, виклику на допит або повідомлення про підозру.
Який орган розслідує злочини військовослужбовців
У більшості випадків досудове розслідування кримінальних правопорушень, учинених військовослужбовцями, належить до компетенції Державного бюро розслідувань. Саме цей орган розслідує значну частину злочинів, пов’язаних із проходженням військової служби, перевищенням повноважень, недбалим ставленням до служби, невиконанням наказу, самовільним залишенням військової частини та іншими правопорушеннями, якщо це передбачено правилами підслідності.
Важливо не плутати слідчий орган і прокурора. Слідчі збирають докази, допитують учасників, проводять огляди, призначають експертизи та виконують інші процесуальні дії. Прокурор здійснює процесуальне керівництво, контролює дотримання вимог закону та може погоджувати окремі рішення слідчого. У складних провадженнях до роботи також можуть залучатися оперативні підрозділи.
Окремі категорії справ розслідує Служба безпеки України. Зокрема, це може стосуватися правопорушень, пов’язаних із державною таємницею, розголошенням секретних відомостей, втратою матеріальних носіїв секретної інформації або іншими посяганнями на охоронювані законом державні секрети. Остаточний орган розслідування визначається не лише статусом особи, а й конкретною статтею Кримінального кодексу та фактичними обставинами події.
Повідомити про можливий злочин можуть командир військової частини, побратими, потерпілі, свідки або інші особи. Після отримання заяви чи повідомлення уповноважений орган має перевірити викладені обставини та, за наявності підстав, внести інформацію до ЄРДР. Відмова у внесенні відомостей або бездіяльність можуть бути оскаржені в установленому кримінальним процесуальним законодавством порядку.
Як перевірити, чи є провадження в ЄРДР
Якщо військовослужбовець не розуміє, чи розпочато щодо нього кримінальне провадження, найнадійнішим способом є офіційне письмове звернення. У запиті можна просити повідомити, чи внесені до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення щодо конкретної особи, а також зазначити номер кримінального провадження, якщо його реєстрацію підтверджено.
Таке звернення зазвичай адресують до Офісу Генерального прокурора або іншого компетентного органу залежно від обставин справи. У документі необхідно чітко викласти прохання, вказати прізвище, ім’я та по батькові заявника, його адресу для листування й інші дані, необхідні для ідентифікації особи. За можливості варто описати обставини, через які виникла підозра про існування провадження: дату виклику, назву органу, дії слідчого або зміст отриманого документа.
Звернення можна подати в електронній або паперовій формі, якщо відповідний спосіб приймання передбачений установою. Паперовий запит доцільно надсилати рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Це дає змогу підтвердити факт направлення документа та дату його отримання. В електронному зверненні потрібно уважно заповнити всі обов’язкові поля, а за потреби додати фотокопію або скан власноруч підписаної заяви.
У відповіді може бути зазначено, що відомості щодо особи відсутні, або наведено номер кримінального провадження та орган, який проводить розслідування. Однак доступ до інформації не завжди є необмеженим. Дані досудового розслідування можуть містити таємницю слідства, персональні дані інших учасників або відомості з обмеженим доступом. Через це у відповіді можуть надати лише ту інформацію, розголошення якої не зашкодить розслідуванню.
Крім того, треба відрізняти кримінальне провадження від обвинувального вироку. Внесення відомостей до ЄРДР означає лише початок процесуальної перевірки та розслідування. Це не доводить вину військовослужбовця. Людина вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Що робити після отримання інформації про справу
Якщо відповідь підтвердила наявність провадження, військовослужбовцю варто з’ясувати свій процесуальний статус. Особа може бути свідком, потерпілим, підозрюваним або мати інший статус, і від цього залежать її права та обов’язки. Саме тому бажано не підписувати важливі процесуальні документи, не надаючи їм належної оцінки, а за можливості звернутися до адвоката, який працює у сфері кримінального права та військової юстиції.
Під час виклику до слідчого потрібно перевірити, у якому статусі запрошують особу, у межах якого провадження та для проведення якої процесуальної дії. Свідок має право користуватися правовою допомогою адвоката, а підозрюваний додатково має право знати суть підозри, подавати докази, заявляти клопотання та оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого і прокурора.
Якщо слідство завершилося передачею обвинувального акта до суду, питання вини військовослужбовця вирішує виключно суд. У разі ухвалення обвинувального вироку сторона захисту має право подати апеляційну скаргу. Загальний строк оскарження вироку суду першої інстанції становить 30 днів, але конкретний порядок обчислення строку залежить від того, кому та коли вручено копію судового рішення. Пропущений строк іноді може бути поновлений за наявності поважних причин.
Не варто покладатися лише на усні повідомлення командира, колег або працівників органу розслідування. Офіційна письмова відповідь, копія процесуального документа та консультація захисника допомагають зрозуміти реальний статус справи. Регулярна фіксація отриманих документів, дат викликів і поданих звернень також дає змогу своєчасно реагувати на порушення прав військовослужбовця та не пропустити процесуальні строки.
Росіяни атакують Україну новою версією реактивних БПЛА «Герань-4» — ГУР