Роксолана Мережко
Європейський Союз має зберігати єдність у питанні підтримки України та не послаблювати санкційний тиск на Росію. На цьому наголосив президент Європейської ради Антоніу Кошта під час спільного виступу з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі. Зустріч відбулася напередодні засідання Європейської ради, де лідери країн ЄС планували обговорити подальшу допомогу Києву, ситуацію на фронті, енергетичну безпеку та перспективи завершення війни.
Однією з ключових тем переговорів стала підготовка України до зимового періоду. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру створюють додаткові ризики для стабільності електропостачання, теплопостачання та роботи критично важливих об’єктів. Саме тому українська сторона звернулася до європейських партнерів із проханням посилити підтримку, зокрема у сфері протиповітряної оборони, фінансування та відновлення пошкоджених енергетичних потужностей.
Кошта закликав Європу не послаблювати санкції
Антоніу Кошта заявив, що нинішні обставини не дають підстав для послаблення санкцій проти росії. За його словами, Європа повинна зберігати тиск на державу-агресора, адже саме Москва продовжує війну та не демонструє готовності припинити бойові дії. Президент Європейської ради підкреслив, що зараз потрібні не поступки кремлю, а послідовні кроки заради досягнення справедливого миру.
Європейський Союз не має відмовлятися від санкційної політики до моменту, коли росія реально припинить агресію. Обмеження покликані зменшити здатність російської економіки фінансувати війну, обмежити доступ до технологій і продемонструвати, що порушення міжнародного права матиме довгострокові наслідки.
Кошта також запевнив, що Україна може розраховувати на європейську підтримку не лише в умовах повномасштабної війни. ЄС готовий супроводжувати Київ і на шляху до членства в об’єднанні. Це означає продовження політичної, фінансової та технічної допомоги, а також підтримку реформ, необхідних для подальшого просування переговорів про вступ.
Для України така позиція має важливе значення. Підтримка з боку Європи посилює міжнародну ізоляцію росії та водночас демонструє, що питання безпеки України розглядається як частина загальної безпеки європейського континенту. Київ очікує від партнерів не лише заяв, а й конкретних рішень щодо озброєння, фінансування та захисту цивільного населення.
Єврокомісія готує новий пакет обмежень проти росії
Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Європейський Союз продовжує підготовку 22-го пакета санкцій проти росії. За її словами, ЄС підтримував ініціативу щодо енергетичного перемир’я, однак російська сторона не продемонструвала готовності дотримуватися відповідних домовленостей. Натомість обстріли та ескалація, за оцінкою європейських посадовців, свідчать про необхідність посилення тиску.
Президентка Єврокомісії наголосила, що санкції не будуть скасовані доти, доки росія не припинить війну. Такий підхід має стати сигналом для кремля: будь-які спроби затягувати переговори, продовжувати удари по українських містах або використовувати енергетику як інструмент тиску лише збільшуватимуть ціну агресії.
Нові обмеження можуть стати частиною ширшої європейської стратегії, спрямованої на зменшення російських ресурсів для ведення війни. Водночас країни ЄС мають координувати свої дії, щоб санкції залишалися ефективними та не створювали можливостей для їх обходу. Європейські лідери також мають намір обговорити фінансові потреби України не лише на 2026 рік, а й на 2027-й.
Довгострокове фінансування є одним із центральних питань для Києва. Україні необхідні кошти для підтримки державного бюджету, виплати соціальних гарантій, відновлення інфраструктури та функціонування державних установ. Окремі ресурси потрібні для оборони, закупівлі обладнання та підготовки до можливих нових атак на енергетичні об’єкти.
Зеленський назвав пріоритети України перед зимою
Володимир Зеленський заявив, що Україна прагне завершити війну якомога швидше, однак наразі не бачить із боку росії чітких сигналів про готовність припинити агресію. За його словами, Москва продовжує розраховувати на тиск силою, тому Україна та її партнери повинні залишатися готовими до подальшого протистояння.
Серед головних потреб напередодні зими президент назвав посилення протиповітряної оборони, захист енергетичної системи та фінансову допомогу. Російські удари по електростанціях, підстанціях, теплових мережах і житлових районах ставлять під загрозу мільйони українців. Для протидії цим викликам Києву потрібні додаткові системи ППО, ракети до них, засоби радіоелектронної боротьби та обладнання для швидкого ремонту пошкоджених об’єктів.
Енергетична стійкість України безпосередньо залежить від військової та фінансової підтримки партнерів. Захист критичної інфраструктури дає змогу зберігати роботу лікарень, підприємств, водоканалів і транспортної системи навіть за умов регулярних атак. Водночас фінансова допомога дозволяє уряду проводити аварійні відновлювальні роботи та забезпечувати населення необхідними послугами.
Зеленський також подякував європейським партнерам за те, що вони залишаються поруч з Україною. Він окремо відзначив роботу українського парламенту та уряду, які продовжують ухвалювати необхідні рішення навіть під час масованих обстрілів. Йдеться, зокрема, про реформи, що мають наблизити країну до вступу в Європейський Союз.
Україна планує працювати над відкриттям двох останніх переговорних кластерів до кінця 2026 року. Просування за цим напрямом потребуватиме подальших змін у законодавстві, зміцнення антикорупційних інституцій, покращення роботи державного управління та забезпечення верховенства права. Європейська інтеграція залишається одним із головних стратегічних орієнтирів української держави.
Під час засідання Європейської ради лідери країн ЄС мали заслухати Володимира Зеленського та визначити подальші кроки щодо підтримки України. Очікувалося, що вони підтвердять готовність посилювати тиск на Росію, сприяти припиненню агресії та продовжувати допомогу Києву. Окрему увагу планували приділити пошуку рішення для покриття фінансового дефіциту України у 2027 році.
Позиція Антоніу Кошти та Урсули фон дер Ляєн свідчить про те, що Європейський Союз не розглядає санкції як тимчасовий політичний інструмент. Їхнє збереження пов’язують із конкретною умовою — припиненням росією війни проти України. Для Києва важливо, що одночасно з дипломатичною підтримкою ЄС обговорює практичні потреби: протиповітряну оборону, енергетичну безпеку, фінансування та реформи.
Подальша європейська політика щодо росії та України залежатиме від здатності держав-членів зберігати спільний підхід. Посилення санкцій, стабільна фінансова допомога та підтримка українського курсу до ЄС можуть стати важливими чинниками стримування російської агресії та підготовки умов для справедливого й тривалого миру.