Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко заявив, що наразі немає безпосередньої загрози захоплення Харкова або просування російських військ безпосередньо до міста. За його словами, українські сили контролюють ситуацію, а противник не має можливостей для реалізації такого сценарію. Водночас небезпека для Харкова зберігається через регулярні атаки безпілотниками, ракетні удари та інші засоби ураження.
Оцінка командувача стосується саме наземного просування російських військ. Він наголосив, що удари по цивільній та критичній інфраструктурі, а також атаки дронів є окремою загрозою, яка не свідчить про здатність окупантів фізично захопити місто. Харків залишається одним із головних напрямків, на які російська армія чинить постійний воєнний і психологічний тиск.
Чому росія не зможе просунутися до Харкова
Олександр Півненко пояснив, що на цьому етапі противник не здатен здійснити масштабний наземний наступ у напрямку Харкова. Для такого просування російським військам необхідно було б створити значне угруповання, забезпечити його технікою, боєприпасами та резервами, а також подолати українську оборону. Наразі, за оцінкою командувача, передумов для успішного розвитку такого наступу немає.
Українські підрозділи продовжують утримувати оборонні позиції, виявляти переміщення ворога та завдавати ударів по його силах і засобах. Важливу роль відіграють розвідка, безпілотні системи, артилерія, протитанкові засоби та взаємодія між різними складовими Сил оборони. Саме комплексна оборона не дозволяє російській армії швидко зосередити сили для прориву.
Водночас відсутність безпосередньої загрози наземного захоплення не означає, що Харків перебуває поза небезпекою. Місто розташоване відносно близько до російського кордону, тому залишається вразливим до обстрілів із різних типів озброєння. Російські війська можуть атакувати житлові квартали, підприємства, енергетичні об’єкти та транспортну інфраструктуру, намагаючись завдати шкоди населенню й дестабілізувати роботу міста.
Основна загроза для Харкова сьогодні пов’язана не з проривом сухопутних військ, а з повітряними атаками. Йдеться передусім про ударні безпілотники, зокрема дрони-камікадзе, а також ракети. Такі атаки можуть відбуватися незалежно від ситуації на лінії фронту та спрямовані на виснаження української протиповітряної оборони, створення паніки й пошкодження важливих об’єктів.
Ситуація на фронті поступово стабілізується
Командувач Національної гвардії також повідомив, що загальна ситуація на фронті має ознаки стабілізації. Він зазначив, що українські військові продовжують виконувати завдання, а оборона залишається керованою. За його словами, на окремих ділянках тривають складні бої, проте противнику не вдається досягати цілей, які могли б створити безпосередню загрозу великим українським містам.
Стабілізація фронту не означає припинення бойових дій або зниження інтенсивності обстрілів. Росія й надалі намагається використовувати чисельну перевагу, тиснути на українські позиції та шукати слабкі місця в обороні. Однак українські підрозділи адаптуються до тактики ворога, удосконалюють систему спостереження та дедалі активніше застосовують безпілотні технології.
Окремо Олександр Півненко звернув увагу на розвиток дронів-перехоплювачів. Такі системи можуть бути призначені для боротьби з ударними безпілотниками, які запускає росія. Їхнє завдання полягає у своєчасному виявленні та знищенні повітряних цілей до того, як вони досягнуть населених пунктів або важливих об’єктів.
За словами командувача, напрямок протидії дронам активно розвивається. Йдеться не лише про технічні розробки, а й про підготовку операторів, створення систем виявлення, координацію підрозділів та інтеграцію нових засобів у загальну систему протиповітряної оборони. Розвиток таких технологій має допомогти зменшити наслідки масованих атак.
При цьому боротьба з ударними безпілотниками є комплексним завданням. Для захисту міста використовуються мобільні вогневі групи, радіоелектронна боротьба, засоби протиповітряної оборони та авіаційні можливості. Ефективність захисту залежить від того, наскільки швидко всі ці елементи обмінюються інформацією та реагують на загрозу.
Харків залишається під постійним тиском росії
Попри відсутність безпосередньої загрози наземного наступу, Харківська область продовжує потерпати від російських обстрілів. Окупанти атакують як обласний центр, так і інші населені пункти регіону. Упродовж останньої доби російські війська застосовували ракети та безпілотники, унаслідок чого були загиблі та поранені серед цивільного населення.
Такі удари демонструють, що росія намагається компенсувати відсутність можливості просунутися суходолом терором із повітря. Обстріли мають на меті не лише знищення конкретних об’єктів, а й виснаження жителів, ускладнення роботи підприємств, створення проблем з електропостачанням і транспортом. Однак місто продовжує функціонувати, а його жителі та служби реагування пристосовуються до умов воєнного часу.
Окремою складовою безпеки є протидія диверсійній діяльності. Українські правоохоронці виявляють людей, яких підозрюють у підготовці терактів або співпраці з російськими спецслужбами. Подібні спроби можуть бути спрямовані на пошкодження інфраструктури, залякування населення чи створення додаткового навантаження на силові структури.
В одному з таких випадків правоохоронці повідомляли про затримання чоловіка, якого підозрюють у підготовці вибуху в Харкові. За матеріалами слідства, він нібито виготовив значну кількість вибухової речовини у винайманому житлі. Ця ситуація показує, що загрози для міста можуть виникати не лише з боку ракет і дронів, а й через спроби організувати диверсії всередині населених пунктів.
Українське командування закликає розділяти поняття наземного наступу та повітряного терору. На сьогодні немає підстав говорити про неминуче просування російських військ до Харкова, однак це не скасовує необхідності дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог. Мешканцям міста важливо реагувати на сигнали цивільного захисту, не ігнорувати укриття та не поширювати неперевірену інформацію.
Заява Олександра Півненка свідчить про те, що українські Сили оборони оцінюють ситуацію навколо Харкова як контрольовану. Росія зберігає можливість завдавати болючих ударів по місту, проте її сухопутні війська не мають необхідних умов для просування до обласного центру. Подальша стабілізація фронту, посилення протиповітряної оборони та розвиток дронів-перехоплювачів можуть стати важливими чинниками захисту Харкова від нових атак.