Кличко лякає? Чи справді чекати спалаху інфекцій у Києві через блекаути

У соцмережах і медіа останніми днями ширяться тривожні повідомлення: чи може поєднання блекаутів і сильних морозів призвести до нової хвилі захворювань у Києві? Інфекціоністи та представники влади мають різні оцінки ризиків. Частина експертів вказує, що морози близько -15 °C знижують виживання багатьох патогенів, інші наголошують на непрямих факторах — порушення в постачанні води, опалення та роботі лікарень — які можуть створити сприятливі умови для спалахів. Ця стаття аналізує факти, розвінчує міфи та дає практичні поради мешканцям.

Кличко лякає? Чи справді чекати спалаху інфекцій у Києві через блекаути

Почнемо з найважливішого: холод сам по собі часто має антисептичний ефект на деякі віруси і бактерії — зниження температури значно скорочує їхню життєздатність у відкритому середовищі. Саме тому інфекціоністи вказують на роль морозу як природного «антисептика». Проте важливо розуміти, що ризик спалахів залежить не лише від температури зовні, а й від умов, які створюють блекаути: відсутність електропостачання впливає на опалення будинків, роботу систем водопостачання, холодильників для зберігання ліків і вакцин, а також на функціонування лікарень і поліклінік.

Отже, питання не в тому, чи холод убиває мікроби, а в тому, чи не створять вимкнення електрики та збої в інфраструктурі сприятливе середовище для передачі інфекційних захворювань. Наприклад, скупчення людей у пунктах обігріву, зниження гігієнічних стандартів через обмежений доступ до води та проблеми з приготуванням їжі можуть підвищити ризики інфекцій шлунково-кишкового тракту, респіраторних хвороб і шкірних інфекцій.

На що вказують експерти: реальні ризики і міфи

Експерти з інфекційних хвороб наголошують на декількох ключових моментах. По-перше, морози зменшують життєздатність багатьох патогенів поза організмом, але не ліквідують загрозу повністю; деякі віруси зберігаються в тілі людини незалежно від зовнішньої температури. По-друге, головні ризики пов'язані з порушенням доступу до базових послуг: без електрики часто відключається централізоване водопостачання або падає тиск, що ускладнює дотримання гігієни. По-третє, перебої у роботі медзакладів, втрата умов для зберігання ліків і вакцин можуть призвести до погіршення хронічних захворювань і відтермінування профілактичних заходів.

Міфи, які варто розвінчати: не всі інфекції «люблять» тепло; холод не робить людей автоматично більш вразливими до інфекцій — ключовим є контакт між інфікованою і здоровою людиною. Також важливо пам’ятати, що вірусні захворювання часто поширюються у замкнутих приміщеннях, де люди збираються в теплі, а не на морозі.

Що робити мешканцям і які заходи можуть зменшити ризики

Громадянам варто зосередитися на практичних діях, які знижують ймовірність спалахів. Перш за все, дотримуйтесь елементарних правил гігієни: регулярно мийте руки, користуйтесь антисептиками, дотримуйтеся правил приготування і зберігання їжі, особливо якщо електропостачання нестабільне. Уточнюйте у своєму районі інформацію про пункти обігріву та медичну допомогу. Якщо у вас є хронічні захворювання — подбайте про резерв ліків, по можливості зберігайте їх у термоконтейнерах під час тривалих відключень світла.

Влада і медичні заклади повинні забезпечити безперервну роботу критичної інфраструктури: резервні генератори для лікарень, організація пунктів тимчасового зберігання вакцин, регулярні повідомлення для населення про епідеміологічну ситуацію. Також важливими є превентивні заходи в місцях масового скупчення — контроль за температурним режимом, доступ до води і дезінфекції.

Підсумовуючи, не слід драматизувати ситуацію без підстав: мороз частково зменшує виживання патогенів, але основний ризик пов’язаний із наслідками блекаутів для інфраструктури та гігієни. Інформація від інфекціоністів і оперативні дії влади можуть значно знизити ймовірність серйозних спалахів інфекцій у Києві. Найкращий захист — поєднання особистої відповідальності та злагодженої роботи служб громадського здоров'я.