Міські вулиці змінюють свій вигляд: поруч із тролейбусами та автівками дедалі частіше з’являються електросамокати. З одного боку — це швидко, зручно й екологічно, з іншого — зростає число аварій і навіть смертей. У цій статті ми аналізуємо, чому під колесами електросамокатів гинуть люди, що нагадує поліція та які політичні рішення потрібні, щоб зменшити ризики.
Їздять, де хочуть: скільки українців за рік загинуло під колесами електросамокатів
Точна кількість загиблих від руху електросамокатів у різних регіонах відрізняється, але загальна тенденція очевидна: щороку в Україні помирають кілька десятків людей у ДТП за участі електротранспорту. Часто ці випадки пов’язані не лише з технічною несправністю пристрою, а з порушеннями правил руху, нехтуванням шоломами та безпечними швидкостями. Поліція неодноразово наголошувала на тому, що багато аварій можна було б уникнути, якби дотримувалися елементарних вимог безпеки.
Причини та фактори ризику
Основні причини трагічних випадків — це поєднання людського фактору та недосконалості інфраструктури. Велика частина водіїв електросамокатів ігнорує правила дорожнього руху: їздять тротуарами, перетинають проїзні частини на високій швидкості, не використовують захисні засоби. Саме тому поліція нагадує правила, які ігнорує кожен другий українець. Інші фактори: поганий стан доріг, слабке освітлення, відсутність велосмуг або виділених зон для мікромобільності. Також важливу роль відіграє алкоголь та відволікання від руху (мобільні телефони, навушники).
Технічні проблеми пристроїв — несправні гальма, зношені шини або низька якість дешевих модифікацій — можуть стати фатальними під час раптового маневру. Крім того, орендні сервіси інколи недостатньо ретельно обслуговують парки самокатів, що підвищує ризик поломок під час експлуатації.
Що нагадує поліція і що пропонують політики
Поліція регулярно проводить інформаційні кампанії та рейди, закликаючи дотримуватися правил дорожнього руху: не їздити тротуарами, знижувати швидкість у місцях скупчення людей, обов’язково використовувати світловідбивачі в темний час доби та не керувати під дією алкоголю. Одночасно на рівні місцевої та державної влади обговорюють можливість посилення норм: обов’язкові шоломи для дорослих і дітей, обмеження швидкості для орендних самокатів, реєстрація та техогляд електротранспорту.
Політики також розглядають створення спеціальних смуг і парковок для мікромобільності, зміни в правилах ПДР та фінансування освітніх програм. Водночас багато рішень вимагає балансу: надмірне регулювання може стримати розвиток сервісів, але відсутність правил призводить до зростання трагедій.
Варто згадати, що питання безпеки електросамокатів швидко набуває політичного забарвлення: місцева влада, комунальні служби та законодавці повинні координувати дії, щоб створити єдину систему правил та відповідальності.
Щоб знизити кількість інцидентів, потрібен комплексний підхід: профілактика від поліції, інфраструктурні зміни від місцевих рад, технічні стандарти від виробників та відповідальність користувачів. Без цього трагедії під колесами електросамокатів триватимуть.
Підсумовуючи, можна сказати, що модерні транспортні засоби змінюють місто, але разом з ними виникає потреба в оновленні правил і контролю їх виконання. Щоб менше українців ставали жертвами, потрібно не тільки нагадувати про правила, а й інвестувати в безпеку: освітлення, велоінфраструктуру, освітні кампанії та чіткі законодавчі норми.
Перше «ім'я» Ужгорода — від фортеці й річки: як колись називали місто, якому понад 1000 років