Дата публікації «Грабують навіть підвали»: житель Олешок розповів про блокаду міста
Опубліковано 12.10.26 11:01
Переглядів статті «Грабують навіть підвали»: житель Олешок розповів про блокаду міста 1

«Грабують навіть підвали»: житель Олешок розповів про блокаду міста

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Окуповані Олешки на Херсонщині опинилися в умовах тривалої гуманітарної блокади. У місті бракує продуктів, питної води, ліків і можливостей для безпечної евакуації. За словами місцевого жителя Володимира Костяна, який зміг виїхати з окупації, люди залишаються сам на сам із голодом, хворобами та постійною небезпекою. Особливо складно літнім, маломобільним громадянам і родинам із дітьми.

«Грабують навіть підвали»: житель Олешок розповів про блокаду міста

Олешки фактично ізольовані від підконтрольної Україні території. Через відсутність стабільних гуманітарних маршрутів мешканці не можуть регулярно отримувати продовольство та необхідні медикаменти. У місті залишаються цивільні, які не мають фізичної можливості виїхати або не можуть залишити домівки через небезпеку на шляхах.

Володимир Костян розповів, що ситуація в Олешках дедалі більше нагадує гуманітарну катастрофу. За його словами, він особисто знав людей, які померли через нестачу їжі. Серед них був маломобільний чоловік, який не міг самостійно подбати про себе та залишився без належної допомоги.

Однією з найбільших проблем для жителів міста стали рейди російських військових по приватних будинках і підвалах. Загарбники шукають запаси продуктів, які люди намагалися зберегти на випадок тривалої ізоляції. У мешканців забирають консервацію, овочі, крупи та іншу їжу, фактично позбавляючи їх останніх можливостей для виживання.

Через дефіцит харчів цивільні змушені використовувати в їжу рослини, які знаходять біля своїх будинків. Зокрема, до страв додають портулак та іншу зелень, яка в нормальних умовах не є основою щоденного раціону. Для багатьох людей це не вибір, а вимушений спосіб не залишитися голодними.

Іноді до Олешок надходять продуктові набори. Однак їх недостатньо, щоб забезпечити місто на тривалий час. За словами місцевого жителя, вмісту однієї коробки родині може вистачити приблизно на один-два тижні. Після цього люди знову опиняються перед загрозою голоду, особливо якщо не мають власного городу, запасів або можливості самостійно вирощувати овочі.

Попри надзвичайно важкі умови, в окупованих Олешках досі перебувають близько 30 дітей. Їхні родини змушені виживати без нормального доступу до харчування, медичної допомоги та безпечного середовища. Тривала нестача їжі та води створює безпосередню загрозу здоров’ю неповнолітніх.

Олешки без води, світла та доступної допомоги

Блокада міста проявляється не лише у відсутності продуктів. Мешканці стикаються з перебоями або повною відсутністю електропостачання, проблемами з питною водою та нестачею медикаментів. Будь-яка поломка, хвороба чи травма можуть стати смертельно небезпечними, оскільки повноцінна медична допомога фактично недоступна.

Окупаційні структури не забезпечують цивільних необхідними ресурсами, натомість використовують складне становище людей для наживи. Дефіцит товарів призводить до різкого зростання цін. За окремі продукти, зокрема яйця, у жителів можуть вимагати тисячі рублів. Для родин, які втратили роботу та не мають стабільних доходів, такі суми є непідйомними.

Не менш критичною залишається ситуація з ліками. Через брак медикаментів людям доводиться купувати препарати поштучно, іноді навіть із сумнівним терміном придатності. Така практика створює додаткову небезпеку для хворих, які не можуть отримати консультацію лікаря або підібрати безпечне лікування.

Відсутність безпечного коридору для евакуації змушує багатьох мешканців залишатися в місті. Люди бояться дороги, обстрілів, перевірок і можливого затримання. Частина цивільних не має транспорту, грошей або фізичних сил, щоб самостійно залишити Олешки. Через це навіть ті, хто усвідомлює небезпеку, не можуть швидко врятуватися.

Водночас українські захисники намагаються доставляти допомогу мешканцям населеного пункту. Для цього використовують безпілотники, які можуть переправляти пакунки через лінію фронту. Йдеться про продовольство, медикаменти та спеціальні набори для дітей. Такі операції є надзвичайно складними, але дають людям шанс протриматися в умовах окупації.

У лікарняному підвалі накопичуються тіла померлих

Окремою трагедією для Олешок стала ситуація з померлими. Через високу вартість поховання родини не можуть своєчасно забрати тіла близьких і провести їх в останню путь. Унаслідок цього приміщення місцевої лікарні, яке фактично використовується як морг, переповнене.

За словами Володимира Костяна, функцію моргу виконує звичайний підвал лікарні. Там, за наявною інформацією, перебуває понад 90 тіл. Через відсутність належних умов у приміщенні стоїть сильний сморід, а ситуація становить небезпеку для людей, які працюють у лікарні та живуть поблизу.

Для поховання окупаційна адміністрація вимагає проведення обов’язкової експертизи. На практиці ця процедура перетворилася на додатковий фінансовий бар’єр. Родичі змушені платити за транспортування тіла до місця проведення експертизи та назад. Така поїздка може коштувати близько 20 тисяч рублів.

Окремо встановлена плата за поховання на місцевому кладовищі. За словами очевидця, вона сягає ще приблизно 50 тисяч рублів. Для людей, які живуть в умовах безробіття, голоду та повної невизначеності, це величезна сума. Багато родин просто не мають таких коштів, тому тіла залишаються в лікарняному підвалі.

Навіть після сплати грошей близькі померлого не отримують гідної церемонії. Тіло можуть привезти на кладовище в мішку, опустити до ями та швидко засипати землею. Такий порядок поховання свідчить про повну деградацію окупаційної системи та зневагу до людської гідності.

Історія Олешок демонструє, до яких наслідків призводить російська окупація: цивільні залишаються без їжі, води, світла, медицини та можливості вільно виїхати. Людей позбавляють навіть тих запасів, які вони зібрали власними силами, а смерть рідних перетворюють на чергове джерело заробітку. Попри це мешканці продовжують триматися й чекати на звільнення міста та відновлення нормального життя.