Багато людей дивуються: чому супермаркети продовжують зачинятися під час планових чи аварійних відключень електроенергії, якщо у них є власні генератори? У цій статті розберемося, чому наявність резервного живлення не гарантує повноцінної роботи магазину, зокрема мережі АТБ, та які фактори примушують продавців припиняти обслуговування клієнтів під час відключень.
Генератор — не панацея: технічні та операційні обмеження
Наявність генератора часто сприймають як одразу вирішену проблему, але на практиці все складніше. По-перше, потужність дизельних чи газових агрегатів зазвичай розрахована на критичний мінімум — освітлення, базові касові системи, часткове холодильне обладнання. Щоб забезпечити повну роботу всіх приладів у великому супермаркеті потрібно значно більша потужність, яка потребує більших затрат на паливо, обслуговування та інфраструктуру.
По-друге, багато систем магазину залежні від зовнішніх мереж: інтернет для авторизації карток, банківські термінали, інтегровані системи обліку та ланцюгів постачання. Якщо зв'язок з банками або центральною базою даних перерваний, робота кас і прийом карток стає неможливим або ризиковим. Навіть якщо каса може працювати в автономному режимі, питання прийому платежів та синхронізації даних залишається відкритим.
Холодильні ланцюги, безпека та нормативи
Окрему роль відіграє збереження товарів, що швидко псуються. Резервні генератори можуть підтримувати частину холодильного обладнання, але при тривалих відключеннях зберегти необхідну температуру у всіх камерах неможливо без значних ресурсів. Ризик псування продуктів ставить під загрозу і фінансову безпеку мережі, і здоров'я споживачів.
До того ж існують нормативні та страхові вимоги: у разі аварійних ситуацій магазин може бути зобов’язаний зупинити торгівлю через питання безпеки пожежного обладнання, евакуації, освітлення аварійних виходів. Якщо робота в умовах відключення створює ризики для персоналу чи покупців, рішення про тимчасове закриття є вимушеним і обґрунтованим.
Логістика, витрати та довгострокові рішення
Крім технічних обмежень, важливим є економічний аспект. Тривала робота від генератора вимагає значних витрат на паливо та технічне обслуговування. Для мережі з сотнями точок це означає великі додаткові витрати, які не завжди компенсуються виручкою під час обмеженого графіка роботи. Часто компанії приймають рішення закрити магазин, щоб мінімізувати збитки від псування товарів, ризиків для персоналу та непрозорого обліку.
Які є шляхи вирішення проблеми? Інвестиції в системи накопичення енергії (батареї), побудова мікромереж, більш надійні канали зв’язку та резервні інтернет-лінки можуть зменшити залежність від зовнішніх відключень. Також корисні координація з місцевими енергопостачальниками, пріоритезація обладнання всередині магазину (навіть під час роботи від генератора) та навчання персоналу для роботи в нестандартних умовах. Держава та місцева влада можуть підтримати такі ініціативи через субсидії чи нормативні стимули, особливо для критичної інфраструктури торгівлі.
Отже, відповідь на питання, чому навіть зі генератором магазини АТБ іноді зачиняються, полягає в поєднанні технічних, безпекових та економічних факторів. Генератор забезпечує базові потреби, але не завжди гарантує повноцінну, безпечну і економічно виправдану роботу під час тривалих відключень. Комплексні інвестиції в інфраструктуру та чітка координація між бізнесом і владою — необхідні кроки для зменшення частоти таких вимушених закриттів у майбутньому.
На цю зиму не варто чекати хороших сценаріїв — експерт про перспективи енергосистеми