Фіктивна мобілізація заради статистики: що відбувалося у ТЦК

У Харкові правоохоронці повідомили про підозру колишньому начальнику районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та його заступнику. За версією слідства, посадовці могли вносити до державного реєстру «Оберіг» недостовірні відомості про мобілізацію громадян, які фактично не розпочинали військову службу. Попередньо йдеться про 21 військовозобов’язаного.

Ситуація привернула увагу тим, що фіктивні записи могли використовуватися для покращення офіційної статистики. Дані про нібито призваних громадян створювали враження, що районний ТЦК виконав або перевиконав визначені показники мобілізаційного плану. Водночас люди, інформацію про яких внесли до системи, не були фактично зараховані до списків особового складу військових частин.

Як могла працювати схема з неправдивими даними

За матеріалами слідства, у період із жовтня до грудня минулого року керівник одного з районних ТЦК Харкова разом із заступником, який очолював відділення рекрутингу та комплектування, нібито вносили до автоматизованої системи відомості про мобілізацію військовозобов’язаних. У записах зазначалося, що громадян призвали та зарахували до конкретних військових частин.

Однак, як стверджують правоохоронці, насправді ці люди не проходили необхідної процедури до кінця. Їх не включали до реальних списків особового складу, не призначали на військові посади та не забезпечували майном, документами й іншими необхідними засобами для проходження служби. Тобто інформація в реєстрі могла не відповідати фактичним обставинам.

За попередніми даними, неправдиві відомості внесли щодо 21 особи. У результаті статистичні показники роботи районного центру комплектування могли бути штучно завищені. Такі дії здатні впливати не лише на внутрішню звітність, а й на оцінку виконання мобілізаційних завдань на рівні відповідних органів.

Особливість справи полягає в тому, що ймовірне порушення стосувалося не паперових документів, а інформації в автоматизованій системі військового обліку. Реєстр «Оберіг» використовується для зберігання та обробки даних про військовозобов’язаних, призовників і резервістів. Тому внесення до нього недостовірних записів може мати наслідки для обліку людини, її статусу та подальшої взаємодії з органами комплектування.

У чому підозрюють колишніх посадовців ТЦК

Дії фігурантів кваліфікують за частиною першою та частиною третьою статті 362 Кримінального кодексу України. Йдеться про несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в автоматизованих системах, якщо такі дії вчиняє особа, що має доступ до відповідних даних. Остаточну правову оцінку подіям надасть суд.

Слідство вважає, що чоловіки діяли за попередньою змовою. Один із них як керівник районного ТЦК міг організовувати або координувати процес, а інший, відповідальний за рекрутинг і комплектування, мав доступ до напрямку, пов’язаного з оформленням мобілізаційних процедур. Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає доведеності вини. Вона має бути підтверджена доказами під час судового розгляду.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді застави. Для колишнього начальника районного ТЦК сума становить 266 240 гривень, для його заступника — 99 840 гривень. Якщо визначені кошти внесуть, фігуранти зможуть залишатися на волі під час досудового розслідування, виконуючи покладені судом процесуальні обов’язки.

Наразі слідчі мають встановити всі обставини можливого внесення неправдивої інформації, перевірити роль кожного учасника та з’ясувати, чи були інші випадки фіктивного зарахування громадян до військових частин. Також важливим питанням є те, як саме виявили невідповідність між записами в реєстрі та фактичним проходженням служби.

Що означає ця справа для військового обліку

Історія в Харкові демонструє, наскільки важливою є достовірність даних у системах військового обліку. Будь-яка помилка або навмисне внесення неправдивої інформації може вплинути на статус конкретної людини, показники роботи ТЦК та рішення органів, які використовують відповідні відомості. Для держави це означає викривлення реальної картини мобілізації, а для громадян — ризик появи записів про дії, яких вони фактично не вчиняли.

Працівники ТЦК та СП мають визначені законом повноваження. Вони можуть перевіряти військово-облікові документи, вручати повістки та направляти військовозобов’язаних на військово-лікарську комісію. Водночас посадовці не мають права застосовувати фізичну силу без законних підстав, погрожувати громадянам або забирати їхні особисті речі.

Окрему увагу варто приділяти документам, які пропонують підписати під час перебування в ТЦК. Громадянин має ознайомитися з їхнім змістом і перевірити, чи відповідають зазначені дані реальним обставинам. Якщо в документах є помилки, незрозумілі формулювання або інформація про мобілізацію, якої фактично не було, це потрібно зафіксувати та вимагати виправлення у встановленому порядку.

У разі можливих порушень військовозобов’язаний може звернутися по правову допомогу, подати скаргу до уповноважених органів або оскаржити неправомірні дії. Водночас кожен випадок потребує окремої оцінки, адже висновки про незаконність рішень або внесення фіктивних даних мають ґрунтуватися на документах та інших доказах.

Розслідування щодо колишніх керівників харківського ТЦК триває. Поки що слідство оприлюднило лише попередню версію подій, а підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не встановить суд. Якщо обвинувачення буде доведено, справа може стати прикладом відповідальності за маніпуляції з мобілізаційною статистикою та неправдивими записами в електронному військовому обліку.