Сергій Пономарьов
Колишнього директора комунального підприємства «Київський метрополітен» Віктора Брагінського оголосили в розшук. Рішення ухвалили детективи Національного антикорупційного бюро України в межах кримінального провадження щодо можливого заволодіння коштами столичного метро. Йдеться про організацію перевезення вагонів метрополітену з Варшави до Києва.
Правоохоронці підозрюють екскерівника підприємства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України. Ця норма стосується привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або у складі організованої групи.
Оголошення в розшук означає, що правоохоронці вживають заходів для встановлення місцеперебування підозрюваного та його затримання. Водночас остаточну винуватість людини може встановити лише суд, а висунуті підозри мають бути доведені під час судового розгляду.
У чому підозрюють колишнього директора Київського метрополітену
Кримінальне провадження, у межах якого розслідують можливе заволодіння коштами підприємства, зареєстрували 10 жовтня 2023 року. Слідство перевіряє обставини укладення договорів на транспортно-експедиційні послуги, пов’язані з доставленням вагонів метро з Польщі до української столиці.
За версією детективів, під час проведення закупівлі перемогу могла отримати заздалегідь визначена компанія. При цьому вартість її послуг, як вважають правоохоронці, була істотно завищена. Загальна сума договорів становила близько 190 мільйонів гривень.
Ідеться про перевезення 60 вагонів, які Варшавський метрополітен погодився безоплатно передати Києву. Однак транспортування рухомого складу потребувало значних витрат, зокрема на логістику, технічний супровід та організацію переміщення вагонів. Саме під час формування вартості цих послуг, за даними слідства, могли виникнути порушення.
Після перерахування коштів вони, як вважають правоохоронці, були переведені на рахунки іншої підконтрольної компанії за кордоном. Частину суми міг отримати фактичний перевізник, тоді як решта коштів, за версією слідства, могла бути розподілена між учасниками схеми.
У провадженні фігурують семеро підозрюваних. Серед них — колишній посадовець метрополітену, троє працівників комунального підприємства, двоє ймовірних співорганізаторів та директор компанії, яку слідство вважає підконтрольною. Ролі кожного учасника та обсяг можливої відповідальності встановлюють у ході досудового розслідування.
Попередня справа щодо підтоплення тунелю метро
Віктор Брагінський уже фігурував у кримінальному провадженні, пов’язаному з роботою столичного метрополітену. У листопаді 2024 року йому повідомили про підозру у службовій недбалості. Слідство пов’язує цю справу з підтопленням тунелю між станціями «Деміївська» та «Либідська».
За версією правоохоронців, керівництво підприємства могло не вжити достатніх заходів для належного контролю за технічним станом споруд метро та запобігання їхньому пошкодженню. У грудні 2023 року через аварійний стан тунелю рух поїздів на цій ділянці припинили. Пасажири були змушені користуватися наземним транспортом, а міські служби розпочали роботи з обстеження та відновлення пошкодженої інфраструктури.
За даними слідства, у період із грудня 2023 року до березня 2024 року збитки міського бюджету, спричинені ситуацією, перевищили 138,5 мільйона гривень. Окрім цього, комунальне підприємство могло недоотримати майже 26 мільйонів гривень доходів через обмеження руху на проблемній ділянці синьої гілки метро.
У грудні 2024 року колишнього керівника столичної підземки оголосили в розшук уже в межах цього провадження. Надалі правоохоронці повідомили, що він міг залишити Україну на підставі документа з висновком військово-лікарської комісії. У документі нібито зазначалося, що чоловік має захворювання, яке перешкоджає проходженню військової служби.
Згодом Центральна військово-лікарська комісія скасувала відповідне рішення. У січні 2025 року правоохоронці заявили, що документ міг бути підроблений, а виключення Брагінського з військового обліку — безпідставним. У липні того ж року підозру отримав колишній начальник одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у Києві. За версією слідства, він міг організувати виготовлення документів, які дали змогу ексчиновнику перетнути державний кордон.
Що відомо про розслідування закупівель
Нова підозра стосується саме закупівлі послуг для перевезення вагонів із Варшави. Слідчі органи перевіряють, чи були дії посадовців узгодженими та чи могли вони призвести до переплати з бюджету комунального підприємства. Особливу увагу приділяють формуванню очікуваної вартості послуг, вибору підрядника, руху коштів та зв’язкам між залученими компаніями.
За матеріалами справи, потенційна сума збитків може становити 137,5 мільйона гривень. Різниця між цією сумою та загальною вартістю договорів, яка сягала 190 мільйонів гривень, може пояснюватися витратами на фактичне перевезення, оплатою посередницьких послуг та сумою, яку слідство вважає ймовірно привласненою. Остаточний розмір збитків мають визначити після проведення експертиз та аналізу фінансової документації.
У разі затримання Брагінського суд розглядатиме питання про обрання йому запобіжного заходу. Також сторона обвинувачення може звернутися з клопотанням про арешт майна або інші процесуальні заходи, якщо буде встановлено, що вони необхідні для забезпечення розслідування та можливого відшкодування збитків.
Слідство у справі триває. Правоохоронці мають встановити всі обставини укладення договорів, джерела та напрямки руху бюджетних коштів, а також ступінь участі кожного з підозрюваних. До набрання законної сили обвинувальним вироком усі фігуранти кримінального провадження вважаються невинуватими.