Дикий: ЗСУ мають найкраще становище за роки — про реформи й Генштаб

Українська армія може перебувати в одному з найкращих становищ за останні роки повномасштабної війни. Таку оцінку в інтерв’ю Radio NV висловив ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону «Айдар» і директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий. На його думку, зміни, пов’язані з реформою ЗСУ, оновленням підходів до управління та посиленням ролі Генерального штабу, можуть стати основою для якісної перебудови всієї військової системи.

Окрему увагу Євген Дикий приділив новому головнокомандувачу Збройних сил України Михайлу Драпатому. Його прихід, як вважає ветеран, відбувається в момент, коли армія вже має значний бойовий досвід, сформовані підрозділи та розуміння ключових проблем. Водночас саме тепер ЗСУ потребують не ситуативних рішень, а системної реформи, яка дозволить ефективніше використовувати людей, техніку, розвіддані та підтримку міжнародних партнерів.

Чому становище ЗСУ оцінюють як найкраще за роки

Оцінка «найкраще становище за роки» не означає, що українська армія не має труднощів. Війна залишається надзвичайно виснажливою, а російські війська зберігають значні ресурси, перевагу в окремих видах озброєння та можливість постійно поповнювати особовий склад. Проте, за логікою Дикого, українські Сили оборони сьогодні значно краще розуміють характер сучасної війни, ніж на початку повномасштабного вторгнення.

За роки бойових дій українські військові накопичили досвід ведення операцій у різних умовах: від оборони великих міст до контрнаступальних дій, роботи малих штурмових груп, застосування безпілотників і далекобійних засобів ураження. Цей досвід став не лише надбанням окремих бригад, а й основою для подальшого переосмислення системи управління військами.

Важливо й те, що українська армія поступово переходить від моделі, у якій багато залежало від особистої ініціативи командирів на місцях, до більш узгодженої системи. Саме тут особливого значення набувають Генеральний штаб, планування операцій, обмін інформацією між різними видами військ та здатність швидко ухвалювати рішення.

Сильна армія — це не лише кількість озброєння. Це також підготовка особового складу, якість командування, логістика, медичне забезпечення, ротації, зв’язок і зрозумілі правила відповідальності. Якщо ці елементи працюють як єдиний механізм, військо отримує значно більшу стійкість навіть за складної ситуації на фронті.

Реформа армії та роль нового головнокомандувача

Михайло Драпатий очолив ЗСУ в період, коли запит на зміни став особливо гострим. Армії потрібні рішення, які допоможуть поєднати бойову практику з довгостроковим плануванням. Йдеться не тільки про зміни у штабній структурі чи перерозподіл повноважень, а про глибшу перепрошивку військ — зміну підходів до підготовки, управління та використання підрозділів.

Під «перепрошивкою» можна розуміти перехід до нової військової культури. У такій системі командир має не просто віддавати накази, а забезпечувати підлеглим умови для виконання завдань, своєчасно отримувати інформацію та нести персональну відповідальність за рішення. Водночас солдат і сержантський склад повинні мати належну підготовку, розуміти загальний задум операції та бути спроможними діяти автономно в умовах втрати зв’язку або швидкої зміни обстановки.

Для Генерального штабу це означає необхідність краще поєднувати стратегічний рівень із реальністю передової. Командування має бачити не тільки карти й доповіді, а й реальні потреби бойових підрозділів. Від цього залежать темпи постачання, планування ротацій, розподіл резервів і здатність швидко посилювати найбільш загрозливі напрямки.

Серед важливих напрямів реформи — розвиток корпусної структури, удосконалення взаємодії між бригадами, створення ефективнішої системи підготовки резервів і зменшення бюрократичного навантаження. В умовах сучасної війни командири не можуть витрачати надмірний час на погодження процедур, якщо рішення потрібно ухвалювати протягом хвилин або годин.

Не менш важливою є робота з кадрами. Армія має зберігати досвідчених військовослужбовців, створювати можливості для професійного зростання та формувати зрозумілу систему призначень. Просування повинно залежати від компетентності, результативності й авторитету серед підлеглих, а не лише від формального стажу чи близькості до керівництва.

Операція «Вівальді» та нова логіка бойових дій

У розмові Євген Дикий окремо згадав значення операції «Вівальді». Її важливість, за змістом оцінки ветерана, полягає не тільки в конкретному результаті, а й у демонстрації нової логіки ведення війни. Сучасні операції дедалі частіше передбачають одночасну роботу розвідки, безпілотних систем, артилерії, засобів радіоелектронної боротьби, штурмових підрозділів і тилового забезпечення.

Такий підхід відрізняється від уявлення про фронт як про послідовне зіткнення піхоти та бронетехніки. Нині успіх визначається тим, наскільки швидко армія може виявити ціль, передати інформацію виконавцю, завдати удару та оцінити результат. Час між розвідкою і ураженням стає критично важливим. Саме тому ефективна операція потребує не окремого героїчного підрозділу, а злагодженої системи.

«Вівальді» у цьому контексті можна розглядати як приклад складної взаємодії різних компонентів Сил оборони. Її значення виходить за межі однієї ділянки фронту, адже подібний досвід може бути використаний для підготовки інших операцій. Українське військо вчиться не лише проводити окремі успішні дії, а й масштабувати ефективні рішення на рівень бригад, корпусів та оперативних угруповань.

Головний виклик для ЗСУ — перетворити бойовий досвід на постійну спроможність. Окремі сильні командири й мотивовані підрозділи не повинні залишатися винятком. Завдання реформ полягає в тому, щоб якісне планування, сучасні технології та ініціативність стали частиною повсякденної роботи всієї армії.

Євген Дикий наголошує: нинішній момент відкриває для Збройних сил України важливе вікно можливостей. Українська армія має унікальний досвід, якого немає в більшості військ світу, а також доступ до нових технологій і підтримки партнерів. Проте для використання цього потенціалу необхідні чесна оцінка проблем, професійне управління та готовність змінювати застарілі практики.

Реформа за нового головнокомандувача не буде швидкою або безболісною. Вона неминуче викликатиме дискусії, опір частини системи та потребуватиме політичної підтримки. Однак без оновлення підходів армія ризикує втрачати переваги, які здобула дорогою ціною. Саме тому перепрошивка військ і посилення Генштабу можуть стати ключовими умовами подальшої стійкості України.

Сьогодні ЗСУ мають шанс перейти на новий рівень — від армії, яка героїчно реагує на виклики, до армії, здатної системно передбачати дії противника, нав’язувати йому власний темп і ефективно використовувати кожен ресурс. У цьому й полягає головний зміст реформ, про які говорить Євген Дикий, а також стратегічне значення змін у командуванні українського війська.