Дружина зрадника, матір ексміністра і співробітники СБУ: «Телеграф» з'ясував, кому незаконно передали державну землю під Києвом

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Розслідування, опубліковане низкою медіа, виявило масштабну схему незаконної передачі державної землі на околицях столиці. У матеріалах йдеться про те, що в одному зі списків фігурує понад сто осіб, серед яких — і родичі високопосадовців, і колишні працівники правоохоронних органів. Аналіз документів дозволяє простежити, як через ланцюги підставних фірм та фальшиві рішення місцевих рад незаконно передали ділянки поблизу Києва.

Кого і за яких обставин вказали в списку

У виявленому переліку опинилися різні категорії осіб: від близьких родичів політиків до співробітників силових структур. Зокрема, журналісти виокремлюють прізвища, які пов'язують з екс-посадовцями, і зазначають, що у списку фігурують такі групи як співробітники СБУ, представники бізнесу та особи, наближені до місцевої влади. Важливо, що перелік включає людей, які за законом не мали права на отримання пільг чи преференцій щодо розподілу землі, але все ж зуміли оформити документи через складну мережу підставних операцій.

Журналістське розслідування вказує також на присутність у списку осіб зі скандальними біографіями: родичів чиновників і людей, які вже були помічені у сумнівних оборудках. Хоча публічні джерела не завжди дають повну картину, наявність такого великого переліку — більше ніж сто осіб — свідчить про системний характер проблеми.

Механізми та схеми, через які відбувалася передача

За даними розслідування, основними механізмами стали: використання підставних компаній, підробка рішень місцевих рад, неправомірний вплив на службовців і створення фіктивних прав на землю. Частіше за все зміни в кадастрових даних супроводжувалися документами, які на вигляд мали юридичну силу, але при детальній перевірці виявлялися підробленими або оформленими з порушеннями процедур.

Інша поширена схема — передача прав через ланцюжок суб'єктів, коли реальний бенефіціар залишається в тіні. Це дозволяє приховати зв'язки між отримувачами ділянок і тими, хто справді отримує вигоду. У деяких випадках роль посередників виконували люди, які мали доступ до інформації в державних реєстрах або впливали на рішення місцевих адміністрацій. Серед фігурантів наводять приклади, де вчорашні держслужбовці або нинішні співробітники силових структур виступали в ролі гаранта оформлення «потрібних» документів.

Не менш важливим елементом також була мовчазна згода або бездіяльність контролюючих органів: на етапах, коли мали б спрацювати механізми захисту публічних інтересів, часто не відбувалося адекватної перевірки або ініціювання розслідувань.

Наслідки, правові перспективи та рекомендації

Наслідки таких схем очевидні: втрата державних ресурсів, підрив довіри до інститутів влади і створення прецедентів, які можуть заохочувати нові зловживання. Юридична кваліфікація дій залежатиме від результатів перевірок і доказової бази, але в багатьох випадках йдеться про кримінальні правопорушення — від службової недбалості до шахрайства та зловживань повноваженнями.

У зв'язку з цим необхідно невідкладно ініціювати кілька кроків: незалежну перевірку переліків та документів, посилення контролю за змінами у земельних реєстрах, відкриття публічних даних про власників і бенефіціарів, а також притягнення до відповідальності осіб, які сприяли незаконній передачі землі. Важливо також забезпечити механізми повернення ділянок у державну власність у тих випадках, коли порушення будуть доведені.

Громадський контроль і журналістські розслідування, як показують останні публікації, залишаються одним із найефективніших способів виявлення подібних схем. Коли в центрі уваги опиняються реальні прізвища та факти — від «родинних» зв'язків до випадків, у яких фігурують співробітники спецслужб — зростає ймовірність реакції з боку правоохоронних органів та органів влади.

Підсумовуючи, варто наголосити на тому, що ситуація з роздачею земель під Києвом — це не поодинокий інцидент, а симптом ширшої проблеми в системі розпорядження публічними ресурсами. Лише комплексні системні заходи, прозорість реєстрів і посилення незалежного нагляду можуть зменшити ризики повторення подібних випадків і забезпечити повернення державної землі у законне поле управління.